Збирач потоків

БРОНЗА З EUROPEAN JUDO OPEN MEN & WOMEN

Новини університету - Птн, 07/28/2017 - 11:03

22-23 липня в Мінську (Білорусь) відбувся чемпіонат Європи з дзюдо EUROPEAN JUDO OPEN MEN & WOMEN. Студент нашого вишу Антон Савицький виборов бронзу у ваговій категорії до 100 кг. Артем Лесюк став п’ятим.

Спотрклуб

Срібло Всесвітніх ігор

Новини університету - Птн, 07/28/2017 - 09:49

Тетяна Мельник (Ахмамєтєва), випускниця Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, завоювала срібло Всесвітніх ігор, які проходять з 20-го по 30 липня в польському місті Вроцлав. Наша спортсменка посіла друге місце у змаганнях суперважкої категорії з пауерліфтингу, зібравши за сумою трьох вправ 620 кг: 245 кг у присіданні, 170 кг в жимі лежачи і 205 кг у становій тязі.

Вітаємо Тетяну з високим досягненням!

Спортклуб

Хвилююча зустріч однокурсників

Новини університету - Птн, 07/28/2017 - 09:30

Справедливо вважається, що студентська дружба найміцніша, найбезкорисливіша, найтриваліша. Адже вона народжується в юності, виграє усіма барвами бурхливого, неповторного, вщерть наповненого романтикою, студентського життя. Це ті роки, коли всі рівні, коли в усіх один соціальний статус – студент.
Однак ці найкращі роки швидко збігають. А попереду – невідомість, непередбачуваність, нові випробування, несподіванки. Справді, у кожного життя складається по-різному, та неповторність студентських років залишається у пам’яті назавжди, а згадка про них, особливо у важкі моменти в житті, підтримує, надихає, окрилює. І кличе до зустрічі з друзями, з безтурботною юністю.
Нещодавно до своєї альма-матір повернулися випускники 1972 року історичного факультету тодішнього педінституту. Такі зустрічі проводяться через кожні 5 років. Їх організаторами є Олександр Завальнюк, Таміла Олійник (Рогуцька), Микола Шпетний, Володимир Стельмащук. Особливо багато зусиль докладає Таміла Олійник. Вона детально знає все про кожного однокурсника, його сім’ю, місце роботи та проживання, номера телефонів.…1968 року історичне відділення, що перебувало у складі історико-філологічного факультету, набуло статусу самостійного факультету (деканом був обраний молодий доцент Анатолій Копилов). Того року 70 юнаків і дівчат стали його першими студентами (2 групи). За тодішніми правилами, переважна більшість з них були т. зв. «стажники» (не менше двох років працювали на підприємствах, будівництві, транспорті, в колгоспах, культосвітніх закладах тощо, а також демобілізовані з армії солдати та сержанти). Одному з них на той час виповнилося 28, іншим – 23-25 років. Серед першокурсників виявилися й одружені.
Автору цих рядків, який того року розпочав роботу в інституті, випало всі чотири роки (такий був термін навчання) бути в одній із груп куратором. Працюючи викладачем (кафедра суспільних наук), займаючись громадською роботою, добре знав життя згаданого курсу, кожного студента. У студентів тих років були свої відмінності від теперішніх (позначалися тодішні часи, вік, робота на виробництві, певний життєвий досвід). Звідси – відповідальне ставлення до навчання й виконання громадських доручень, стриманість у поведінці, невибагливість до побутових умов тощо.
В усьому тон задавали старші студенти. Вони були старостами груп (Михайло Михайлюк, Микола Шпетний), їм доручали керівництво комсомольськими (Микола Шпетний – факультет, Людмила Маницька – група) та профспілковими (Анатолій Назаров – факультет, Іван Ясінський – група) організаціями. Авторитетними комсомольськими вожаками груп були й вчорашні десятикласники Олександр Завальнюк та Іван Рибак. «Стажники» – активні учасники художньої самодіяльності: музиканти Микола Дуцик, Володимир Стельмащук (закінчили культосвітнє училище), співак Франц Чешньовський та інші. Як керівник студентської лекторської групи інституту автор цих рядків пам’ятає, з яким задоволенням слухали юних лекторів у навчальних закладах та на підприємствах (Любов Бойко, Людмила Маницька, Володимир Цапін, Тетяна Червякова та інші).
Студенти, у тому числі і вчорашні випускники шкіл, були членами народної дружини по охороні громадського порядку у місті. Романтикою була наповнена робота студентських будівельних загонів, що працювали далеко за межами України (Казахстан, Північ, Сибір). Енергійним, принциповим й авторитетним командиром загонів показав себе Микола Шпетний.
Студенти курсу виїжджали у колгоспи на осінні сільськогосподарські роботи (впродовж місяця збирали картоплю, буряки, яблука тощо). Не забудеться праця 1969 року на полях обласної науково-дослідної станції (села Самчики, Сахнівці, Ладиги) Старокостянтинівського району. Зі студентами 1-2 курсів перебував на роботі автор цих рядків. Жителям сіл дарували спів створений завклубом хор (соліст – автор цих рядків), музичні твори (В’ячеслав Кухта – баян, Володимир Шеремета – кларнет), художнє слово (Сталіна Калініна). Проводилися спортивні змагання з молоддю Самчиків.
Студентів залучали до наукових досліджень, зокрема перші успішні кроки робили Геннадій Бондаренко, Олександр Завальнюк, Іван Рибак (згодом стали відомими науковцями). У ті роки входило у практику написання дипломних робіт.
1969 року моя група вийшла переможцем в інституті, за що ректорат нагородив поїздкою до Києва, виділивши безкоштовно автобус. До столиці студенти обох груп (керівник-куратор) діставалися нічної пори, милуючись її принадами. Враження від екскурсії висловив в інститутській газеті «Радянський студент» Олександр Завальнюк.
…Збігли чотири роки навчання – цікаві, романтичні, дружні. Викладаючи й на інших факультетах, не часто бував у групі, та в усьому покладався на актив (Олександр Завальнюк, Михайло Герило, Віталій Ліщук, Людмила Маницька, Таміла Рогуцька (Олійник), Микола Шпетний, Тетяна Черв’якова, Іван Ясінський). Я вчився разом зі студентами. Досвід, набутий за тих чотири роки, пригодився у подальшій роботі.
Усі випускники гідно пройшли по складному життю. Переважна більшість з них працювали у школах (окремі й досі). Очолювали районні відділи освіти Михайло Михайлюк та Іван Ясінський, заступниками завідувача міського відділу освіти працювали Володимир Цапін та Таміла Олійник (тривалий час опікувалася дошкільними закладами міста Кам’янця-Подільського). Учительські колективи очолювали В’ячеслав Заремський, Анатолій Назаров, Володимир Стельмащук, Микола Шпетний. У технікумах працювали Людмила Данчук, Микола Шпетний, Валерій Войтович (він – організатор проведення Могилів-Подільських історико-краєзнавчих конференцій).
Гордістю факультету та університету стали відомі науковці – доктор історичних наук, професор Олександр Завальнюк, кандидати історичних наук, професори Руслан Постоловський, Іван Рибак, Геннадій Бондаренко. Олександр Завальнюк грунтовно досліджував роботу Кам’янець-Подільського українського університету (1918-1921 рр.). Ректорами університетів стали – Олександр Завальнюк – Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Руслан Постоловський – Рівненського державного гуманітарного університету; проректором Луцького державного університету – Геннадій Бондаренко, завідувачем кафедри рідного факультету – Іван Рибак.
Окремі випускники працювали в державних органах. Зокрема, Віталій Ліщук та Леонід Труш – полковники СБУ; Микола Дуцик очолював профспілкову організацію працівників сільського господарства району, Володимир Стельмащук – банк.… Традиційна зустріч відбулася на рідному історичному факультеті (як завжди, в аудиторії № 24). Її вміло вів Микола Шпетний. Вшанували пам’ять друзів, які, на жаль, покинули цей світ. Про життя університету, факультету, кафедр докладно й цікаво розповіли ректор професор Сергій Копилов, декан факультету, доцент Володимир Дубінський, завідувачі кафедр, професори Валерій Степанков та Олександр Федьков. Зокрема йшлося про зміни, які відбулися в університеті (поява нових спеціальностей, плідна науково-дослідна робота викладачів та залучення до неї студентів тощо). Поділився своїми спогадами про незабутні роки кураторства Анатолій Гаврищук. А так про розмаїте студентське життя, про друзів, викладачів, зміни, які сталися у житті за минулі 5 років, йшлося у хвилюючих розповідях однокурсників. Природньо, життя внесло корективи у зовнішній вигляд, та їхні серця залишилися юними, студентськими. Скільки приємних спогадів викликав перегляд кінострічок про минулі зустрічі!
Цьогоріч повернулися у неповторну, щемну романтику студентських років Геннадій Бондаренко, Віктор Буратинський, Валентина Войтович (Лось), Валерій Войтович, Олександр Завальнюк, Валентина Зюбрицька (Коваленко), Віталій Ліщук, Анатолій Назаров, Таміла Олійник, Лідія Павлюк, Руслан Постоловський, Валентна Рудик, Володинир Стельмащук, Олександр Сусляк, Микола Шпетний.
А останню зустріч відтворять фотографії та фільм, який з ентузіазмом знімав викладач музичних дисциплін університету, чоловік Таміли Олійник – Володимир Олійник.
Кожен курс залишив свій слід в історії факультету, яскравий – випускники 1972 року (працьовиті, відповідальні, ініціативні, творчі, енергійні). Радує те, що чимало їхніх дітей обрали шлях батьків (окремі з них навчалися у нашому університеті). Науковцями стали діти Олександра Завальнюка, Любові Бойко, Таміли Олійник. Цікавою творчою роботою займається син Руслана Постоловського.
Життя триває, наповнюється новими реаліями. У його стрімкий і нестриманий біг вливаються молоді покоління, які в нових умовах продовжують справу батьків.

Анатолій Гаврищук, колишній куратор групи

Сергій Куліш поповнив скарбничку срібною медаллю

Новини університету - Чтв, 07/27/2017 - 20:02

Сергій Куліш, випускник К-ПНУ імені Івана Огієнка факультету фізичної культури, став срібним призером чемпіонату Європи зі стрільби з малокаліберної зброї, який триває в Баку (Азербайджан).

Він виборов друге місце у виконанні вправи МГ-6 – стрільба з трьох положень лежачи, стоячи та з коліна, 120 пострілів по 40 з кожного положення на дистанції 50 метрів.

Вітаємо Сергія з перемогою!

Спортклуб

Рекордна кількість заяв вступників

Новини університету - Чтв, 07/27/2017 - 17:04

Вчора  завершилася реєстрація електронних заяв для вступників, що планують здобувати ступінь бакалавра.

– Цього року до Кам’янець-Подільського національного університету надійшло понад 8000 заяв, – коментує відповідальний секретар приймальної комісії Анатолій Глушковецький.

 Про результати вступних випробувань вступники можуть дізнатися тут.

Інформація про рекомендацію на місце державного замовлення з’явиться 1 серпня.

Для майбутніх магістрів – цей графік дещо інший:

27 липня – останній день подання заяв на обрану спеціальність;

З 31 липня по 5 серпня – фахові іспити;

оприлюднення рейтингового списку на місце державного замовлення  – 7 серпня.

Більше інформації – на сайті приймальної комісії.

Оксана Грушанська

 

 

Останній день реєстрації заяв вступників

Новини університету - Срд, 07/26/2017 - 14:34

Сьогодні, 26 липня 2017 року, закінчується реєстрація заяв вступників для здобуття ступеня бакалавра.

Вступники можуть перевірити в кабінетах статус поданих заяв та коректність відображення у них даних. Також це можна зробити й у смартфонах та планшетах за допомогою мобільного додатку ЄДЕБО «Особистий електронний кабінет вступника».

Як повідомляє МОН України, вступники зареєстрували 159 тисяч електронних кабінетів.

Оксана Грушанська

 

 

Зустріч з минулим чи самим собою?

Новини університету - Срд, 07/26/2017 - 09:22

Зустріч 2017 відбулася!

1 липня на факультеті української філології та журналістики сталась небуденна подія – зустріч з минулим, з самим собою, своєрідне підзаряджання молодістю. 25 років – багато чи мало?… З одного боку – вічність, з іншого – мить … Адже студентські роки – це життєдайна синергетика, що стимулює нас усе життя.Гарні… Веселі… Розумні… Осяяні непідвладним людському поясненню світлом… Це ВОНИ – ВИПУСКНИКИ 1992 року. Серед них є вчені і журналісти, декани і директори, методисти і вчителі, військові, підприємці і робітники. Про що ж думають, чим живуть? Хто ще, як не українські філологи, вміють розказати про свої життєві перипетії так, що самому собі вони видаються дріб’язковими і водночас глобальними?

Згадували свою вступну кампанію, як одна одній перевіряли твір і допомагали розбирати речення, не думаючи про амбіції, а тим паче конкуренцію. Поновлювали в пам’яті студентські будні і свята, як ділили 5 років поспіль хліб, сіль і воду, пізнавали, що таке дружба і зрада, чесність і підлість.

«Сміятись вдень і плакати вночі.

Йти навмання, як часом йдуть на постріл.

Губити нерви, начебто ключі,

Палити серце так, як палять простір…», – нагадав свій вірш студентських років Богдан Фединчук.

Так, чого гріха таїти, не всі вчилися так, як треба – до сьомого поту. Але УСІ вчились, як на світі жить.

У кожного життя склалося по-своєму. Вдалось чи не вдалось? Були ці 25 років чи не були? Коли побачили одне одного, то не помітили жодних змін: всі такі ж, і навіть кращі – хлопці змужніли, дівчата стали жіночнішими. Але внутрішнє cяйво, енергійність, українська доброта і життєрадісність лишилися незмінними. Однокурсники тішилися дітьми і внуками, розповідали про свої успіхи і невдачі, ділилися мріями, запрошували на гостину.

Дехто приїхав на зустріч уперше за 25 років, а дехто виявився «зразковим студентом» – жодної зустрічі не пропустив. Адже всі 5 років ми були як одна сім’я, спали, як кажуть, під однією ковдрою. І на щастя, цього не забуваємо, тому чекаємо на кожну зустріч з нетерпінням. Мабуть, найкраще, що є в житті – йти туди, куди хочеш.Троє випускників 1992 року залишилися працювати на рідному факультеті, здобули науковий ступінь кандидата філологічних наук. Борис Коваленко очолює факультет сьогодні, готує до захисту дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук. Заступником декана з навчально-методичної роботи є доцент Наталія Шеремета. Завідувачем навчально-наукової лабораторії етнології – відомого наукового центру став Валерій Щегельський.

На завершення усі випускники пообіцяли не ховати у глибоку скриню записничок з адресами і телефонами з минулого, частіше навідуватися одне до одного, і обов’язково до своєї Альма-Матер, на рідний факультет української філології та журналістики.

Дякуємо усім – хто приїхав, хто хотів, але не зміг, і навіть тим, хто просто згадав про нас. А пам’ять про прекрасний студентський період нашого життя нехай додає наснаги і життєствердності!

Наталія Шеремета, заступник декана з навчально-методичної роботи

 

 

“Сільський коефіцієнт” – що це? Роз’яснення від МОН

Новини університету - Втр, 07/25/2017 - 13:47

Вступники, що закінчили школу в сільській місцевості – матимуть певну перевагу під час вступу до вищого навчального закладу.

«Цього року МОН вперше запровадило сільський коефіцієнт – 1,02 бали, на які множиться конкурсний бал. Він передбачений для вступників, які закінчили школу в сільському населеному пункті в 2017 році. Друга обов’язкова умова застосування коефіцієнту – вступник має бути зареєстрований в селі чи селищі, за винятком селищ, що входять до складу міст, та смт», – пояснив директор департаменту вищої освіти МОН Олег Шаров.

Для підтвердження права на застосування коефіцієнту необхідно до документів додати довідку про реєстрацію у сільській місцевості. При цьому дата її видачі та тривалість періоду реєстрації місця проживання не мають жодного значення.

Оксана Грушанська

Проведіть літо з користю

Новини університету - Втр, 07/25/2017 - 11:00

 Літній сезон – це справжній курорт. Навіть не виїжджаючи на море, а перебуваючи вдома чи на дачі, можна чудово відпочити та відновити сили.

Щоб отримати максимум користі влітку, необхідно дотримуватися деяких правил, ураховуючи, де і як ви збираєтеся відпочивати.

Літо – найкращий час для загартовування. Купання у відкритих водоймах зміцнить захисні реакції організму. Для того, щоб водні процедури були корисними для вас, потрібно звернути увагу на деякі важливі нюанси. Купатися рекомендується лише в окультурених місцях масового відпочинку, де їх постійно моніторять місцеві санітарно-епідемічні служби. Не потрібно купатися у водоймах, де плавають водоплаваючі птахи або приходить на водопій худоба. Не варто заходити у воду зразу після зливи. Краще купатися в проточній воді. У застійній воді є загроза розвитку лептоспірозу та кишкової палички.

Не заходьте у воду після прийому алкоголю, це може закінчитися дуже погано. У воду заходьте поступово, обливаючи кінцівки, шию, груди. Лише потім, охолодивши тіло, можна зануритися повністю. Якщо не впевнені в чистоті дна водойми, краще заходьте у воду у взутті. Також бажано не ходити босоніж по незнайомому пляжу, щоб не поранитися й не заразитися грибком.

Після купання необхідно обтертися рушником і переодягнутися в сухий одяг. Повернувшись додому, прийміть душ з теплою водою.

У спекотну погоду посилюється потовиділення і з організму виділяється більше рідини, ніж звичайно. Щоб відновити її втрати, людина «залпом» випиває велику порцію рідини, чим перевантажує нирки і серце (можливі набряки, підвищений тиск тощо), а також вимиває з організму солі та електроліти, необхідні для нормальної роботи всього організму. Залеж від будови тіла та рівня фізичної активності, літом рекомендується випивати від 1,5 до 2 л. води, причому маленькими ковтками (по ковтку кожні15-20 хв.), але в жодному разі не солодкі газовані напої, бо вони лише посилюють, збільшують спрагу. Пийте чисту воду, охолоджений чай з м’ятою та мелісою. Головний фактор літа – багато сонця. Це означає, що гарний настрій та зміцнення імунної системи гарантовані. Але все потрібно робити розумно дотримуючись відповідних правил.

У помірних широтах оздоровчий ефект від сонячної радіації досягається вже через 10-15 хв відкритого сонячного опромінення (в затінку – через 20-30 хв). Щоб оздоровитися, не потрібно цілими днями лежати на пляжі. Сонячні ванни краще приймати вранці, адже вранішнє сонце не таке агресивне. Але капелюшок чи хустинка й сонячні окуляри – обов’язкові атрибути перебування на сонці упродовж дня. Сонцезахисною косметикою необхідно користуватися не лише на пляжі, але під час прогулянок вулицею, парком, а також під час екскурсій чи подорожей.

Літо – ідеальний час для релаксу. Чим більше позитивних емоцій отримує людина, тим міцніше її здоров’я. Адже послухати спів пташок та подихати ароматом квітів можна в будь-якому у сквері чи парку. Замість бутербродів з’їжте полуницю, суницю чи черешню. Збагачуйте якомога більше свій організм «живими» вітамінами. Люди, які літом регулярно вживають ягоди та фрукти, зимою хворіють рідше.

Фізична активність корисна завжди, в літній період необхідно враховувати деякі нюанси. Справа в тому, що фізичне навантаження збільшує теплоутворення в 5 разів, тому інтенсивні фізичні вправи варто перенести на ранок. Для літнього періоду дуже корисними є заняття йогою та дихальна практика. Старайтеся частіше відпочивати біля джерел води – фонтанів, водойм. Вода забирає негатив та заспокоює.

Більше подорожуйте, адже навколо ще стільки непізнаних та чудових місць у яких ви ще не були.

Майя Стринадко, лікар здоровпункту

 

Марина Бех – бронзова призерка чемпіонату Європи серед юніорів

Новини університету - Пон, 07/24/2017 - 10:18

 16-17 липня в польському місті Бидгощ відбувся чемпіонат Європи U23 з легкої атлетики. Студентка факультету фізичної культури Марина Бех в секторі стрибків у довжину виборола бронзову наговору.

Вітаємо Марину з гарним результатом!

Спортклуб

Олександр Пєлєшенко – заслужений майстер спорту України

Новини університету - Пон, 07/24/2017 - 09:51

Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка поповнився новим заслуженим майстром спорту України.

Наказом Міністра молоді та спорту України Ігоря Жданова № 2868 від 05.07.2017 р. студенту факультету фізичної культури нашого вишу Олександру Пєлєшенку за перемоги на чемпіонатах Європи з важкої атлетики 2016 та 2017 рр. присвоєно звання «Заслужений майстер спорту України».

Вітаємо Олександра з високим досягненням та бажаємо нових перемог!

Спортклуб

До уваги вступників!

Новини університету - Птн, 07/21/2017 - 17:38

До уваги абітурієнтів, які вступають на денну форму навчання для здобуття освітнього ступеня «бакалавр» на основі повної загальної середньої освіти:
– 061 Журналістика (Журналістика);
– 061 Журналістика (Реклама і зв’язки з громадськістю).

ТВОРЧИЙ КОНКУРС розпочнеться 22 ЛИПНЯ 2017 РОКУ о 9.00.
Допуск до участі в творчому конкурсі відбувається за наявності оригіналів документа, що посвідчує особу та сертифіката ЗНО.
Збір вступників за 30 ХВИЛИН до визначеного часу за адресою: вул. Огієнка, 61.

Абітурієнти, які вступають на денну форму навчання для здобуття освітнього ступеня “бакалавр”на основі повної загальної середньої освіти

– 014.11 Середня освіта (Фізична культура)

– 027Фізична культура і спорт

творчий конкурс проводитиметься за таким графіком:

Спеціальність Група Дата проведення Час проведення № з/п Перша літера у прізвищі* 014.11 Середня освіта

(Фізична культура) 1 А – Н 22.07.2017 р. 6:30 014.11 Середня освіта

(Фізична культура) 2 О – Я 22.07.2017 р. 08:30 017 Фізична культура і спорт 3 А – К 22.07.2017 р. 10:30 017 Фізична культура і спорт 4 Л – Р 22.07.2017 р. 16:00 017 Фізична культура і спорт 5 С – Я 22.07.2017 р. 18:00

*Розподіл груп здійснюється за прізвищами згідно з алфавітом.

Допуск до участі у творчому конкурсі відбувається за наявністю оригіналів документа, що посвідчує особу, сертифіката ЗНО, медичної довідки 086-о та кардіограми.

Вступники, які подали заяви на дві спеціальності з’являються на творчий конкурс за графіком спеціальності 014.11 Середня освіта (Фізична культура).

Збір вступників за 30 хвилин до визначеного часу за адресою: вул. Огієнка, 61.

Приймальна комісія

Науково-дослідна діяльність історичного факультету

Новини університету - Птн, 07/21/2017 - 10:04

Науково-педагогічний колектив історичного факультету досить кваліфікований, він налічує 13 докторів наук, професорів, 36 кандидатів, доцентів.

На факультеті успішно працює докторантура й аспірантура. Щороку відбувається успішний захист докторських та кандидатських дисертацій. Після перереєстрації 30 червня відновила свою роботу спеціалізована вчена рада по захисту докторських і кандидатських дисертацій зі спеціальності історія України. Випускники аспірантури факультету Альона Богуцька (науковий керівник – доктор історичних наук, професор А.Г. Філінюк) і Микола Циганюк (науковий керівник – кандидат історичних наук, доцент О.М. Федьков) успішно захистили кандидатські дисертації

На вересень 2017 року планується захист докторської дисертації випускником докторантури Анатолієм Скрипником (науковий консультант – доктор історичних наук, професор, член-кореспондент АН України О.П. Реєнт).

Активною є видавнича діяльність: видається 7 збірок, чотири із них є фаховими. Результатом наукових досліджень є видання монографій. Так, у липні цього року випускником докторантури Київського національного університету імені Тараса Шевченка, завідувачем кафедри архівознавства, спеціальних історичних та правознавчих дисциплін Олександром Федьковим (науковий консультант – доктор історичних наук, професор КНУ імені Тараса Шевченка В.Ф. Колеснік) підготовлено наукову роботу «Українська соціал-демократична спілка на початку ХХ ст.: у пошуках ідейно-політичної ідентичності». У монографії розглянуто соціокультурні умови діяльності та обгрунтовано класифікацію соціал-демократичних політичних партій і спілок, які функціонували в Російській імперії наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Предметом наукового аналізу в ній стала Українська соціал-демократична спілка (1904-1912 рр.), що виникла в Наддніпрянській Україні на перехресті інтернаціональних і національних впливів у марксизмі. Згадана політична організація, яка мала вплив на більшу частину українських губерній і суміжні території Білорусі та Молдови. Книга розрахована на науковців, студентів і тих, кого цікавить історія України цього періоду.

Друга монографія «Студенти-педагоги у модернізації вищої освіти радянської України у 1920-1930-х рр.» видана докторантом другого року навчання, доцентом кафедри історії України Олександром Комарніцьким (науковий консультант – доктор історичних наук, професор О.М. Завальнюк). У ній комплексно і всебічно проаналізовано становище студентів педагогічних навчальних закладів в умовах модернізації вищої освіти та формування політичної тоталітарної системи, визначено їхнє місце в громадсько-політичному і науковому житті радянської України у 1920-1930-х рр.

Успішна наукова робота професорсько-викладацького складу позитивно позначається на науково-дослідній роботі студентів. Вони беруть активну участь у наукових студентських конференціях, які проводяться на факультеті, в інших навчальних закладах України та за її межами. Виходять друком дослідження юних науковців.

Факультет перебуває в активному науковому житті.

Оксана Фаріон, провідний фахівець

газети “Студентський меридіан”

 

Університет Огієнка серед лідерів державного замовлення

Новини університету - Чтв, 07/20/2017 - 14:50

Кипить робота у Приймальній комісії Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Охочі навчатися в нашому виші поспішають якнайшвидше подати заяви на омріяні спеціальності.

Цьогоріч Міністерство освіти і науки спрямувало до К-ПНУ імені Івана Огієнка один із найбільших в Україні обсягів державного замовлення на основі повної загальної середньої освіти. Водночас вступники мають можливість отримати освіту за контрактом. Університет ім. Івана Огієнка пропонує найбільш демократичну вартість навчання з-поміж вишів регіону.
З обсягами державного замовлення можна ознайомитися на сайті Приймальної комісії.

Прес-центр університету

Польські звитяги

Новини університету - Чтв, 07/20/2017 - 10:16

 7-8 липня в польському м. Гдиня пройшов Кубок Європи з дзюдо серед молоді до 21р. Студент 4 курсу факультету фізичної культури Леонід Гасюк виборов срібну медаль. Він впевнено йшов до фіналу, долаючи всіх суперників. Та у фінальному поєдинку був покладений на лопатки російським спортсменом, в результаті чого опинився на другій сходинці п’єдесталу.

Вітаємо Леоніда з гідним виступом і бажаємо подальших нагород!

Спортклуб

У пошуках духовних скарбів краю

Новини університету - Срд, 07/19/2017 - 12:39

За сприяння навчально-наукової лабораторії етнології факультету української філології та журналістики Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка цього року у липні відбулася 23-тя етнологічна експедиція, яка продовжила славну традицію польових фольклористичних досліджень етнорегіону Поділля.

Проходила вона за маршрутом сс. Оринин-Ріпинці-Теклівка, що належать до Орининської сільської ради, а також у довколишніх населених пунктах Кам’янець-Подільського р-ну Хмельницької обл.

Творча група складалася зі студентів вище зазначеного факультету, які впродовж навчального року вивчали теоретичний курс дисципліни «Фольклор» та продовжили її опанування на практиці.

Виконуючи планові завдання вони знайомилися з місцевими жителями, які в громаді славляться знаннями місцевих традицій, автентичного фольклору.

Дослідники методично фіксували почуту інформацію на паперові та електронні носії. Усвідомленням виконання такого виду роботи було збереження етнокоду нації, що передається від покоління до покоління. Зібраний матеріал поповнить фондову базу навчально-наукової лабораторії етнології та уможливить створення єдиної картини культурного простору нашої держави.

Відзначимо, що до організації етноекспедиції предметно долучилися як колеги, так і студентська молодь. Вагому допомогу надали голова профкому працівників університету Коваленко Б.О. та голова профспілкової організації студентів, аспірантів та докторантів університету Моштак М.В. Також учасники експедиції висловлюють щиру подяку завідувачу відділу освіти Кам’янець-Подільської районної державної адміністрації Пронозюк О.В., директору Орининської ЗОШ-інтернат Горбатенко О.В., очільнику громади с. Оринин Мокрицькому В.В. та всім, хто був небайдужим до нашої роботи.

P.S. Фольклористами-дослідниками цьогорічної експедиції були студенти факультету української філології та журналістики Грицух І.Я., Іщук К.І., Коробчук Ю.М., Ревуцька В.М., Трофимюк О.Ю. та Фостата О.З.

Валерій Щегельський, керівник етнологічної експедиції,

завідувач навчально-наукової лабораторії етнології

Інформація для абітурієнтів та забудькуватих студентів

Новини університету - Втр, 07/18/2017 - 10:41

Здоров’я – як повітря. Воно нам дуже потрібне.

Як зберегти здоров’я? Про це повинен знати кожен з нас.

Профілактика захворюваності набагато дешевша й ефективніша, ніж лікування. Щоб стати здоровим, красивим та прожити життя спокійно, безпроблемно, потрібно зовсім небагато.

Навіть 8 хвилин занять спортом на день продовжує життя. В процесі руху вивільняються гормони росту. Краса та здоров’я дуже тісно пов’язані з харчуванням. До раціону повинні входити білки, жири, вуглеводи, вітаміни та мікроелементи, які мають надходити до організму із продуктами як рослинного, так і тваринного походження. Важливо дотримуватися режиму харчування та його основних принципів: обов’язковий сніданок, обід та вечеря (не пізніше ніж за 3-4 години до сну). При деяких захворюваннях рекомендується вживати їжу частіше ­ 4-5 разів невеликими порціями. Дуже шкодять здоров’ю різноманітні модні дієти, які призводять не тільки до втрати ваги, а й до загострення хронічних захворювань шлунково-кишкового тракту, остеопорозу, серцево-судинних захворювань тощо.

Необхідно пам’ятати, що навчання – це праця, тому перед навчальним роком необхідно підлікуватися, оздоровитися та набратися сил. Якщо людина хоче бути здоровою, вона повинна докласти до цього зусилля. Турбота про здоров’я – обов’язок кожного. Не потурбуєшся сам – не розраховуй, що хтось зробить це за тебе. Кожен має знайти 15-20 хв. для ранкової зарядки, не є проблемою прийняття душу або обирання прохолодною водою; не забувайте про сніданок, обід, не переїдатеся перед сном, гуляйте на вулиці, більше дихайте свіжим повітрям.

Дуже важливим елементом для збереження здоров’я є гігієна, ­ як особиста, так і загальна. В колективі гігієна кожної людини має велике значення. Щоб довколишнім було приємно з вами спілкуватися, не забувайте про вранішній туалет: умивайтеся, чистіть зуби, користуйтеся дезодорантами (на чисте тіло), часто міняйте натільну білизну. В приміщеннях для проживання частіше робіть вологе прибирання, провітрювання, мийте посуд, стежте за терміном зберігання продуктів. Поважайте працю прибиральниць: не смітіть у коридорах, на кухнях, в туалетах (не кидайте будь-що до унітазів). У навчальних приміщеннях робіть провітрювання перед заняттями та на перервах. Одягайтеся охайно та відповідно до погоди. Забудьте про шкідливі звички: тютюнопаління та алкоголь. Пам’ятайте про обов’язкові профілактичні щорічні обстеження: флюорографічні огляди. Диспансерні хворі повинні проходити протирецедивне обстеження та лікування. Для цього ви повинні мати картку диспансерного або амбулаторного хворого. Крім того, кожен студент, а особливо першокурсники, мають подати до медпункту (гуртожиток №1) результат цьогорічного флюорографічного обстеження та картку профілактичних щеплень (форма 063) або заключення ЛКК про мед відводи від щеплення.

У вересні будуть проводитися огляди студентів перед заняттями фізкультурою, тому студенти із хронічними захворюваннями, інвалідністю мають подати заключення ЛКК, МСЕК або диспансерні картки із проведеними обстеженнями.

Залишилося більше місяця до початку навчання. Використовуйте цей час для загартування та оздоровлення, щоб навчальний рік пройшов успішно, вдало та без хвороб.

Майя Стринадко, лікар здоровпункту

Сергій Клепетура – переможець міжнародного чемпіонату з різьби по дереву

Новини університету - Суб, 07/15/2017 - 17:27

З 6 по 9 липня 2017 року у Лоєво, Іновроцлавського повіту (Польща) проходив міжнародний чемпіонат з різьби по дереву. Сергій Кляпетура вразивши суддів своєю скульптурою здобув перше місце.

У 2006 році Кляпетура Сергій  Іванович закінчив магістратуру в К-ПНУ імені Івана Огієнка та працював викладачем на кафедрі образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва та реставрації творів мистецтва; забезпечував навчальні курси «Рисунок», «Скульптура» на спеціальностях «Реставрація творів мистецтва», «Образотворче і декоративно-прикладне мистецтво», «Педагогіка і методика середньої освіти. Образотворче мистецтво». В 2015 року митець виборов грантову стипендію Міністра культури Польщі GAUDE POLONIA і піврічне стажування, яке передбачало створення великого проекту у сфері реставрації творів з каміння. Стажування проходило у Варшавському університеті під керівництвом професора Януша Смази.

Вітаємо Сергія Івановича з перемогою!

Прес-центр університету

“Ввімкни світло”. Ольга Танасійчук. #студенти

Новини університету - Птн, 07/14/2017 - 15:57

Додаткова стипендія не буває зайвою

Життя – непередбачувана річ. Ніколи не вгадаєш, де втратиш, а де знайдеш. Але потрібно пам’ятати, що за все треба платити. Однак не завжди платимо ми. Це може зробити хтось інший для нас. Не говоритимемо загадками, а детальніше дізнаємося в Ольги Танасійчук, студентки магістратури природничого факультету, яка отримуватиме академічну стипендію Кабінету Міністрів України.

Ольго, розкажи, будь ласка, за які здобутки тобі платитимуть стипендію Кабінету Міністрів України?

(Здивування в погляді) Насправді, я не можу дати остаточну відповідь, за що я отримуватиму стипендію. В мене була гарна успішність від першого курсу. Я писала наукові роботи, брала участь у різноманітних конференціях, їздила на олімпіади. Також я отримала червоний диплом бакалавра, тому можу зробити висновки, що стипендію матиму за наукову діяльність й успішне навчання.

Що ж потрібно було зробити для того, щоб стати учасницею конкурсу для отримання стипендії?

– На жаль, на це запитання я теж не можу точно відповісти. Про те, що я матиму стипендію, дізналася тоді, коли випадково прочитала інформацію в Інтернеті. Для мене це був сюрприз.

– А чи були раніше у твоєму житті такі ж приємні несподіванки?

– Так, на четвертому курсі протягом одного семестру я також отримувала стипендію Кабінету Міністрів.

–  Розкажи, будь ласка, про це детальніше. Можливо, ця інформація допоможе нам віднайти причинно-наслідкові зв’язки цьогорічного сюрприз.

– Тоді стипендію отримала за активну наукову й педагогічну діяльність.

– Аналізуючи попередню історію, я думаю, що цього року тобі виплачуватимуть стипендію також за твої успіхи й активність. Чи не поділишся ти секретом, який розмір стипендії?

– Із радістю розповіла б, але для мене самої це таємниця. До того ж я навіть не знаю, впродовж якого періоду  її отримуватиму. Напевно, наступний навчальний семестр, тому що мені залишилося вчитися лише півроку, після чого отримаю диплом магістра за спеціальністю «Вчитель географії та біології».

– Географія й біологія – це дуже цікаві науки. Що тобі більше до вподоби?

– Мені подобаються обидві науки, проте географія лежить ближче до душі, тому що із зацікавленням вивчала цей предмет у школі. На уроках географії я отримала фундаментальні знання, які стали мені в пригоді під час навчання в університеті.

– Розкажи, будь ласка, про наукові дослідження в галузі географії, які тобі вдавалося проводити протягом навчання.

– Досліджень було багато. Особливо під час практики. Ігор Петрович Касіяник, кандидат географічних наук, доцент, керівник моєї магістерської роботи, займається дослідженням палеофауни – тваринного світу минулих геологічних епох. Я також зацікавилася цим напрямком. У своєму населеному пункті на Тернопільщині знаходила членистоногих, які жили на цій території, коли тут ще було море. Зразки, які я знаходила, привозила на кафедру, для того щоб можна було їх це використовувати на заняттях під час вивчення теоретичного матеріалу.

– А чим ти займаєшся у вільний від навчання час?

– У мене є хобі. Я створюю фігурки з полімерної глини. 

– Це, напевно, складний процес?

– Ні, головне мати бажання і час. Полімерна глина кольорова. За своєю структурою вона нагадує пластилін. Я ліплю з неї різноманітні фігурки, потім запікаю у печі, щоб вони закам’яніли, і покриваю лаком. Це можуть бути і статуетки, і прикраси.

– Чи не переросло твоє хобі в бізнес?

– Ні, я роблю це для того, щоб відпочити душею й відволіктися від буденних турбот. До того ж часто дарую свої вироби рідним і друзям.

– Якими принципами ти керуєшся в житті?

– У будь-якому випадку не треба здаватися. Коли щось не виходить, потрібно старатися робити це знову й знову. І ще ­ не варто боятися експериментувати.

Ми бажаємо тобі успіхів у будь-яких починаннях, і щоб у твоєму житті було якнайбільше приємних несподіванок.

Ірина Хижа, студентка другого курсу

факультету української філології  та журналістики

Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка у сотні найкращих

Новини університету - Чтв, 07/13/2017 - 11:31

Інформаційний освітній ресурс «Освіта.ua» представив щорічний консолідований рейтинг вищих навчальних закладів України 2017 року, який охопив 288 українських вишів III-IV рівнів акредитації, а також включив 7 підрейтингів ТОП-10: «Кращі класичні університети України», «Кращі приватні ВНЗ», «Кращі київські виші», «Кращі виші регіонів України», «Кращі педагогічні виші», «Кращі медичні університети України», а також кращі навчальні заклади областей України.

За вихідні дані для складання консолідованого рейтингу вищих навчальних закладів України використано найавторитетніші серед експертів і засобів масової інформації національні та міжнародні рейтинги вишів України: «Топ-200 Україна», «Scopus» та «Вебометрикс», кожен із яких використовує різні критерії оцінювання ВНЗ.

Консолідований рейтинг підсумовує загальні рейтингові місця вузів за версією «Топ-200 Україна» та «Вебометрикс».

За результатами консолідованого рейтингу вищих навчальних закладів України 2017 року Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка увійшов у сотню найкращих український вишів.

У національному рейтингу «Топ-200 Україна» університет посів 100-те місце; за міжнародним рейтингом  «Вебометрикс», яких оцінює вищі навчальні заклади за різними критеріями, Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка набрав 99 та 122 бали відповідно, що у підсумку дало можливість університету набрати 321 бал, тоді як у 2016 році, до прикладу, «Вебометрикс» присудив університетові 110 балів.

У консолідованому рейтингу вищих навчальних закладів Хмельниччини Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка посів друге місце.

Прес-центр університету

Сторінки

Підписатися на Природничий факультет збирач