Збирач потоків

Запрошуємо на день відкритих дверей

Новини університету - Втр, 01/16/2018 - 08:25

До уваги абітурієнтів!

Запрошуємо вас на День відкритих дверей Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, який відбудеться 2о січня 2018 р. о 9.30 (центральний корпус).

Програма Дня відкритих дверей:

  •  реєстрація учасників (головний корпус університету – хол);
  •  презентація природничого факультету;
  • презентація факультету корекційної та соціальної педагогіки і психології;
  • презентація факультету фізичної культури;
  • пробне тестування з біології.

Відділ профорієнтаційної роботи та доуніверситетської підготовки

136-та річниця Дня народження Івана Івановича Огієнка

Новини університету - Пон, 01/15/2018 - 15:20

14 січня 1882 року народився українець, що поєднав у собі науковця, патріота і духовного лідера. Іван Огієнко перекладав Біблію українською, складав словники, керував міністерством освіти УНР, а потім Українською автокефальною православною церквою. (more…)

Як ми навчаємось навчати ...

Новини університету - Суб, 01/13/2018 - 11:11

Запашна кава, дружня атмосфера, творчий настрій та велике бажання робити гарну та корисну справу, яка є метою усієї команди Лінгвістичного, – якісно навчати іноземних мов (англійської, німецької, польської). (more…)

Наукові видання університету у 2017 році

Новини університету - Птн, 01/12/2018 - 13:28

Відомо, що наукова робота разом з освітнім та виховним процесами є невід’ємною складовою діяльності будь-якого закладу вищої освіти. Не є винятком і наш університет, в якому наукова робота здійснюється з перших днів його заснування. (more…)

Молодіжний простір у Кам'янці-Подільському

Новини університету - Птн, 01/12/2018 - 12:22

Креативний простір, у якому молодь могла би збиратися й обговорювати (та втілювати) різні проекти, проводити тренінги та майстер класи й просто відпочивати – такий має всі шанси з’явитися у нашому місті.

Студенти, громадські активісти та влада Кам’янця-Подільського зустрілися, щоб обговорити аспекти створення такого Молодіжного хабу. Приміщення – знайшлося. Це кімната  в будівлі стадіону ім. Г.А. Тонкочєєва (проспект Грушевського, 29) площею 40 квадратних метрів. А оскільки форма власності цього приміщення – комунальна, то це забезпечить рівний доступ до нього тій молоді, яка прагне брати участь у житті міста.

Для кого: для школярів старших класів, студентів, громадських активістів й загалом активної молоді

Для чого: для проведення різноманітних заходів, зустрічей, майстер-класів, воркшопів, тренінгів, презентацій, які сприятимуть інтелектуальному та творчому розвитку молоді.

Усі, хто прагне долучитися до розробки Молодіжного хабу – можуть прийти 16 січня о 16:00 у приміщення майбутнього креативного простору (проспект Грушевського, 29) та поділитися своїми ідеями.

Оксана Грушанська

"Ввімкни світло". Олександр Білецький. #студенти

Новини університету - Чтв, 01/11/2018 - 16:55

Олександр Білецький – магістрант факультету іноземної філології К-ПНУ імені Івана Огієнка. Почав займатися в театрі на другому році навчання. До цього часу зіграв у трьох пєсах – «Собака на сіні» Лопе де Веги, «За двома зайцями» Михайла Старицького та «Кумедні манірниці» Жана-Батіста Мольєра. Про те, що потрібно кудись «полетіти» перед виступом, як можуть вражати фільми та куди дивитися на сцені, – далі. (more…)

Нужна ли философия современному человеку. Эссе

Новини університету - Срд, 01/10/2018 - 11:05

«Человеку в современном мире необходима философия»

Сегодня в мире коммуникаций между людьми, где общение играет важнейшую роль в жизни человека, а научные знания прогрессируют со скоростью звука невозможно существовать без связи своих мыслей и, иногда, даже действий с философией.

Мир, в котором мы живем наполненный, как никогда, разнообразием знаний, гуманистических ценностей, жизненных ориентиров, осложненным бытием самого человека, который, вопреки ожиданиям, имеет целый список неожиданных проблем. В этих условиях создать целостный образ мира – неподвластная задача для отдельной личности. Но решать эту задачу нужно и необходимо, поскольку в противном случае человечество вынуждено будет утонуть в сциентизме, нравственной неполноценности, наконец, духовной несостоятельности. Наиболее продуктивно эту задачу может выполнить философия, которая всегда была надежным другом и советчиком в решении противоречий между человеком и миром. Ведь даже, на, казалось бы, простейший вопрос «зачем я здесь?» ответит далеко не каждый пятый.

Философия является активизацией творческих возможностей человека в его стремлении понять жизнь, она всегда направлена ​​против краха, кризиса, упадка цивилизации, культуры и духовности человека. Философская рефлексия в наибольшей степени способствовала получению человеком свободы. Человечество, которое давно уже осознало роль и значение философии, всегда обращаться к богатству ее идей. Благодаря им только и можно обнаружить, понять и развить глубинные смыслы своего собственного бытия, которые выступают в различных символических формах – языковых, культурных, технических, информационных и тому подобное.

Простейшей формой бытия философии является философская идея. Философская идея обнаруживает объективную смысловую направленность содержания объединенных в ней понятий. Она добавляет нашему мышлению то, чего в нем бы и не было. И что вместе с тем есть ему чужим. Философское мышление, собственно, начинается с удивления: как это пришло мне в голову? А потом: и я это всегда знал! «Ничто не возникает из ничего», «Мир материальный»  – все это философские идеи. Только это идеи разной сложности и разного смыслового объема. Одни из них возникают у истоков философии, другие смогли вырасти только на ветвях тысячелетнего дерева философии. Но все они равны в том, что требующие объяснения и обоснования, своего дальнейшего развертывания в определенную организованную форму философского знания. А это уже является превращение философской идеи на философское учение. Философские учения, как правило, представляют собой последовательное развертывание философской идеи или ряда философских идей, осуществляемое каким-либо мыслителем. Имея своим почвой творческую личность философа, разные, даже противоречивые идеи образуют здесь смысловое единство. В качестве примера такой противоречивой единства можно взять, скажем, учение Канта.

     Когда тот или иной философ выстраивает свой образ человека и мира, имея в виду уже некоторые устоявшиеся идеи, не трудно определить родство учение с другими философскими системами. Такая форма общности получила название философской школы. То, что большинство античных философов и мыслителей Востока творили в пределах какой-то определенной идейной общности, объясняется и сохраненной уважением к традиционному, устоявшегося, и почтительностью к людям, способных к значительным творческих свершений. Отсюда авторитет учителя и готовность отречься от своих собственных замыслов и надежд на духовные открытия ради продолжения и утверждение идей Учителя.

В современном мире и в понимании современного человека философия, как «любовь к мудрости» учит быть мудрым, учить мыслить. Множество современных философов говорят: «Надо учить не мыслям, а мыслить». И это есть, на мой взгляд, аксиома современной философии. Ведь лишь тот человек, который может самостоятельно проанализировать ту или иную ситуацию из своей жизни, может сделать из нее вывод, как говорится: «умные учатся на чужих ошибках, а дураки на своих».

В поддержку этого аргумента можно добавить тезу великого философа, представителя Германской Классической Философии Вильгельма Фридриха Гегеля. Он говорил: «История нас учит лишь тому, что мы (человечество) не выносим с нее никаких уроков». Что имел ввиду мыслитель? Не о анализе исторических событий и мировой истории в общем он говорил?

Философия, говоря простым языком – это всего-навсего способность задавать вопросы, быть любопытным. Таким образом можно заявить, что все мы становимся в какой-то степени философами еще в детстве. Так, к примеру, трехлетний ребенок задает огромное количество вопросов о том, как происходит то или иное явление, отчего в жизни случаются какие-либо события. Так он учится размышлять, познает мир. Взрослые, на мой взгляд, в этом плане не слишком отличаются от детей – философия нужна им, чтобы выяснять что-то новое, развиваться, продвигаться вперед и находить новые решения. То, что философские вопросы в большинстве случаев не имеют ответов – не проблема. Сам ответ не важен. Важен его поиск. Именно эта способность вопрошать делает человека человеком, помогает оставаться адекватным в этом мире. В современном мире умение размышлять над глобальными проблемами крайне важно для каждого. Поиск нестандартных решений, умение обнаружить новое на «старом» месте, способность посмотреть на ту или иную ситуацию со стороны и прийти к какому-либо выводу – это позволяет каждому из нас шагать вперед самим, эффективно взаимодействовать с другими и развивать все общество. Так мы можем смело заявить о том, что и телефон, который каждый из нас без исключения имеет в кармане своей сумки, компьютер, автомобиль – это продукт философии. Ведь если бы человек однажды не задумался о том, как бы ему быстрее передвигаться по сему грешному миру, или как бы быстрее передавать ту или иную информацию, мы бы сейчас жили в совсем ином мире.

С другой стороны – философия тождественна понятию мудрость, следовательно тождественна слову опыт. Почему в большинстве случаев мы называем мудрым уже  достаточно пожилых людей? Именно потому, что они в меру длительности своей жизни имеют за плечами огромный опыт, который им позволяет практически без малейших усилий помогать нам в решении наших проблем, которые для нас кажутся неподъемными.

В подтверждение этого аргумента смоделируем ситуацию. В семье есть два ребенка. Младший брат услышал по телевизору, что его любимый мультик начинается о, допустим, 19.00, и он спрашивает у старшей сестры: «А когда это, 19.00». И она отвечает: «Через, допустим, пол часа». У сестры, которая на 10 лет старше брата жизненный опыт больше, нежели у брата. И ей посчитать, сколько времени осталось до 19.00 не составит ни малейшего труда, для брата же – это непосильная задача.

Мне кажется, что мы не должны ставить вообще вопроса «Зачем нам любовь к мудрости?» Мы же не спрашиваем себя о том, зачем нам мудрость.

Философия, как и искусство, это врожденная потребность человека. Человек не может без нее существовать. Ведь она появилась задолго до того как начали существовать первые философы. Творчество дикаря – это особая форма отношения к миру, к действительности. Выходит человек философствовал изначально. Вначале это в мифе проявлялось, потом в текстах, которые он оставлял после себя, поэтому запретить человеку философствовать невозможно. Другое дело, что в какие-то исторические периоды человечеству навязывались определенная форма философии. Она внедрялась в сознание, она шла не от сердца, а от разума и это приводило всегда к печальным последствиям.

Для различных социальных организаций и общества в целом философия выступает другой своей стороной. Практически ни одно государство мира (исключая переходных, «аморфных» этапов) не может обойтись без обобщенной философской стратегии развития. Программа каждой партии также обязательно включает в себя (как базисные) философские положения. Дело здесь в том, что философия выступает накопленным и обобщенным духовным опытом человечества. Тем опытом, с которого необходимо брать уроки.

Философия также заключает основные духовные результаты каждой данной эпохи и выступает как предсказательница новой исторической перспективы. Это позволяет ей судить о настоящем, с одной стороны, на основе отрефлексированных опыта прошлых поколений, а с другой – с точки зрения будущего. Это означает, что философия берет на себя роль критической «селекции», аккумуляции мировоззренческого опыта и его передачи будущим поколениям.

Философия обращена не только в прошлое и настоящее, но и в будущее. Как форма теоретической мысли она обладает мощными конструктивными возможностями творческого формирования принципиально новых идей, мировоззренческих идеалов. Философия способна мысленно «проигрывать» различные варианты миропонимания («возможные миры»), вроде заготавливая пробные системы мировоззрения и будущего, которое никогда не бывает полностью понятным для нынешнего поколения.

Так, философия с позиции обыденного сознания, непосредственно включена в повседневную человеческую жизнь, и такой недоверчивый, даже подозрительный взгляд на все, что стремится подняться над повседневностью, подвергнуть его самоочевидности сомнению, – такой взгляд для обыденного сознания естественный и даже определенной степени необходимым. Потому условием его жизнеспособности является тесное сочетание с повседневным опытом и практической действием, безоговорочное принятие и реализация устоявшихся жизненных ориентиров и стандартов. Любой вопрос, попытка проблематизировать жизненно-практическую ситуацию, попытка увидеть ее с другой стороны.

     И повседневная жизнь по тем же ориентирам, управляема теми же нормами несколько напоминает движение по рельсам, проложенным по широкой зеленой долине (или вдоль долины иль же поперек нее – это уже зависит от внешних обстоятельств). Конечно, двигаться по рельсам легче. Но сколько возможностей мы теряем, оставаясь навсегда на этих рельсах! Так же как рельсовая колея является упрощением пути, а путь является упрощением пространства, так же наши обыденные представления о мире и наша жизнь в нем есть упрощением человеческой духовности вообще.

Наконец, бытие философии является неотъемлемым от бытия культуры, от всего человеческого бытия в целом. Уже рассмотрение вопроса о национальном своеобразии философии показало, что философские идеи возникают и утверждаются в органической связи с глубокими слоями человеческого бытия. Они порождаются практическими жизненными ситуациями и религиозными дискуссиями, политической борьбой и столкновением художественно-эстетических вкусов и предпочтений. Они возвращаются в социально-культурное бытие через систему образования и искусство, через политические программы и религиозные поучения. Итак, живая философская мысль неизбежно выходит за рамки профессионального философского знания и пронизывает собой все звенья культурной жизни общества. Не случайно Виндельбанд (1848 – 1915), верный традициям немецкой основательности и систематичности, назвал свой труд так: “История философии Нового времени в ее связи с общей культурой и отдельными науками”. Нетрудно видеть, что Виндельбанду не хватает какого-то понятия для сжатого определения бытия философии во всей его конкретности и многомерности. Такое понятие было предложено и обосновано киевскими философами. Это понятие – философская культура.

И, подводя итоги, я хочу сказать о том, что философия существует в сознании каждого из нас. Иногда даже на подсознательном уровне. Мы анализируем, проводим параллели, мыслим, обдумываем дальнейшие действия не замечая этого. А в этом как раз и есть наша философия. Наша «любовь к мудрости», наш опыт и наша мудрость.

Максим Сльозкін

Передноворічні знахідки студентів-археологів

Новини університету - Птн, 01/05/2018 - 13:32

Так склалося, що наше місто багате на різні історико-культурні пам’ятки та архітектурні будівлі. Але більшість містян та туристів вбачають культурну цінність лише в архітектурних будівлях, а про ті пам’ятки, які розповідають нам про побут наших предків, ми воліємо не згадувати, залишивши цю віху історії кваліфікованим спеціалістам. (more…)

Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка буде зображений на сувенірній монеті

Новини університету - Чтв, 01/04/2018 - 11:36

“100 років Кам’янець-Подільському національному університету імені Івана Огієнка”. Сувенірна монета з такою назвою буде випущена Національним банком України у червні цього року. Про це повідомляє офіційний сайт НБУ.

(more…)

Захищено у 2017 році

Новини університету - Срд, 01/03/2018 - 15:28

Одним з важливих показників у діяльності закладу вищої освіти (ЗВО) є якісний склад професорсько-викладацького корпусу, тобто відношення (у %) кількості штатних викладачів з науковими ступенями і вченими званнями до  загальної кількості штатних викладачів.

У 2017 році загальна кількість штатних викладачів нашого університету становила 434 особи, а кількість штатних  викладачів з науковими ступенями і вченими званнями – 340 осіб, тобто якісний склад – 78,3 % (у 2014 р. – 68 %; у 2015 р. – 70,7%; у 2016 р. – 75,5%). Отже, ми спостерігаємо останніми роками позитивну динаміку (зростання) якісного складу викладачів Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, який 22 жовтня 2018 року відзначатиме 100-річчя від  дня свого заснування.

В основному підвищення кваліфікації викладацьких кадрів відбувається за рахунок навчання в аспірантурі та перебування в докторантурі нашого університету, інших ЗВО і наукових установ Національної академії наук України та галузевих академій. У 2017 році викладачами, аспірантами і докторантами університету захищено 17 кандидатських і 7 докторських дисертацій. Щодо докторських дисертацій – то це найвищий показних за всі роки існування університету.

Науково-педагогічні працівники та докторанти університету, які у 2017 році захистили докторські дисертації:

  • Ніколаєв Олексій Михайлович (29.03.2017 р.; науковий консультант – доктор педагогічних наук, професор Атаманчук П.С.) – педагогічні науки;
  • Матвейчук Людмила Олександрівна (31.05.2017 р.; науковий консультант – доктор наук з державного управління, професор Гаман М.В.) – державне управління;
  • Рарицький Олег Анатолійович (23.06.2017 р.; науковий консультант – доктор філологічних наук, професор Бернадська Н.І.) – філологічні науки;
  • Бахмат Наталія Валеріївна (01.07.2017 р.; науковий консультант – доктор педагогічних наук, професор Карташова Л.А.) – педагогічні науки;
  • Скрипник Анатолій Юрійович (22.09.2017 р.; науковий консультант – доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Реєнт О.П.) – історичні науки;
  • Семерня Оксана Миколаївна (25.10.2017 р.; науковий консультант – доктор педагогічних наук, професор Атаманчук П.С.) – педагогічні науки;
  • Федьков Олександр Миколайович (22.12.2017 р.; науковий консультант – доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Реєнт О.П.) – історичні науки.

13 кандидатських дисертацій захищено випускниками аспірантури нашого університету (76,5 % захищених кандидатських дисертацій).

Науковими керівниками дисертаційних робіт виступили такі викладачі нашого університету:

  • Атаманчук П.С. – доктор педагогічних наук, професор, заслужений працівник освіти України, академік АНВО України, завідувач кафедри методики викладання фізики та дисциплін технологічної освітньої галузі;
  • Філінюк А.Г. – доктор історичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, академік АНВО України, завідувач кафедри історії України;
  • Лабунець В.М. – доктор педагогічних наук, професор, декан педагогічного факультету;
  • Марчук Л.М. – доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української мови;
  • Вержиховська О.М. – кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри психолого-медико-педагогічних основ корекційної роботи;
  • Федьков О.М. – кандидат історичних наук, доцент, завідувач кафедри архівознавства, спеціальних історичних та правознавчих дисциплін;
  • Кух А.М. – кандидат педагогічних наук, доцент, професор кафедри методики викладання фізики та дисциплін технологічної освітньої галузі;
  • Попович А.С. – кандидат філологічних наук, доцент, професор кафедри української мови;
  • Франчук Т.Й. – кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри педагогіки та управління навчальним закладом;
  • Мисів В.М. – кандидат наук з фізичного виховання та спорту, доцент, доцент кафедри фізичного виховання.

Приємно відзначити, що  у 2017 році під керівництвом доктора педагогічних наук, професора Атаманчука П.С. захищено 2 докторських та 1 кандидатська дисертації. Це  також є найвищим  досягненням  в  історії нашого університету.

І.М. Конет, проректор з наукової роботи,

доктор фізико-математичних наук,

професор, заслужений діяч науки і техніки України

Монографія Олександра Федькова може стати "Українською книжкою року"

Новини університету - Втр, 01/02/2018 - 12:16

Цього року на здобуття премії Президента України «Українська книжка року» подано 175 видань від понад 90 видавництв та видавничих організацій України.

Як повідомляє прес-служба Держкомтелерадіо, у номінації «За вагомий внесок у розвиток українознавства» змагається завідувач кафедри архівознавства та спеціальних історичних та правознавчих дисциплін Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка Олександр Федьков з монографією «Українська соціал-демократична спілка на початку ХХ ст.: у пошуках ідейно-політичної ідентичності».
У монографії розглянуто соціокультурні умови діяльності та обґрунтовано класифікацію соціал-демократичних політичних партій і спілок, які функціонували в Російській імперії наприкінці XIX – на початку XX ст. Предметом наукового аналізу в ній стала Українська соціал-демократична спілка (1904-1912 рр.), що виникла в Наддніпрянській Україні на перехресті інтернаціональних впливів у марксизмі. Це була впливова політична організація, яка поширювала свій уплив на більшу частину українських губерній і суміжні території Білорусі та Молдови.

Нагадаємо, нещодавно Олександр Федьков успішно захистив докторську дисертацію в спеціалізованій вченій раді Інституту історії України НАН України.

Прес-центр університету

"Студентський меридіан" в очікуванні Нового року. Відео.

Новини університету - Птн, 12/29/2017 - 16:57


 

Над відео працювали: Сергій Швець та Діана Грушанська

Звіт ректора Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

Новини університету - Птн, 12/29/2017 - 10:32

 

Для Університету вже стало традицією напередодні нового року підбивати підсумки, обговорювати досягнення та здобутки року, що минає, аналізувати недоліки та окреслювати нові перспективи, завдання і плани. Це допомагає цілісніше побачити картину життя Кам’янець-Подільського національного університету ім. І. Огієнка.

Традиційно, під час конференції трудового колективу університету, ректор нашого вишу Сергій Копилов ознайомив присутніх із виконанням у 2017 році умов контракту № І-106 від 30 січня 2013 року.

Із повним змістом доповіді можна ознайомитися за посиланням.

Нагадаємо, що наступний рік буде дуже важливий не лише для нашого вишу, а й для всієї України, адже Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка святкуватиме своє 100-річчя.

Оксана Грушанська

Справедливість відновлено - команда К-ПНУ ім. І. Огієнка на першому місці

Новини університету - Чтв, 12/28/2017 - 13:34

XIII Літня Універсіада України відбувалася з березня по червень 2017 року. Протягом трьох місяців  представники 162 вишів змагалися між собою у 32 видах спорту. Команда Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка зайняла друге місце. Здавалося би, теж непогано, якби не одне “але”.

(more…)

Ректор К-ПНУ ім. І. Огієнка отримав відзнаку Верховної Ради України

Новини університету - Чтв, 12/28/2017 - 12:51

 

 

 

 

Гарною традицією напередодні Нового року є підбиття підсумків та вручення нагород за різноманітні досягнення. Й особливо цінно, коли такі відзнаки є всеукраїнськими. 

Так, грамоту Верховної Ради України отримав Сергій Копилов, ректор Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Зауважимо, що цією відзнакою нагороджують за визначну громадсько-політичну діяльність, заслуги перед Українським народом у сприянні становленню та зміцненню України як демократичної, соціальної, правової держави, здійсненню заходів щодо забезпечення прав і свобод громадян, розвитку демократії, парламентаризму та громадянської злагоди в суспільстві та активну участь у законотворчій діяльності.

Оксана Грушанська

Успішний захист докторської дисертації

Новини університету - Чтв, 12/28/2017 - 12:28

Науково-педагогічний і студентський колективи історичного факультету щиро вітають завідувача кафедри архівознавства, спеціальних історичних та правознавчих дисциплін Федькова Олександра Миколайовича та його наукового консультанта, члена-кореспондента НАН України, професора Реєнта О.П. з успішним захистом докторської дисертації в спеціалізованій вченій раді Інституту історії України НАН України.  

Бажаємо, щоб завжди і скрізь  шанували Вас люди,

Успіх нехай супроводжує всюди.

Хорошої пісні, веселої вдачі

 Бадьорого настрою й радості в праці.

Колектив історичного факультету

Презентація конкурсу «Молодіжна столиця України» у Кам’янці-Подільському. Відео

Новини університету - Срд, 12/27/2017 - 11:23

Відбулася презентація конкурсу «Молодіжна столиця України». Зустріч розпочала начальник департамент гуманітарної політики Альона Кузема, яка в своєму слові наголосила про важливість цього конкурсу та презентувала регіонального координатора  Хмельницької області, що був модератором заходу. Розпочав свій виступ із найпопулярнішого слова  2017 р. за версією Оксфордського словника – «молодіжний струс», застосувавши його до молодіжних місцевих громадських діячів, окресливши проведення ряду заході популярних для молоді.  Далі презентував конкурс «Молодіжна столиця України» звернувши значу увагу на актуальності, загрозах, можливостях, меті конкурсу, ключових критеріях відбору, структурі організації, часових рамках та основних переваг для міста-переможця.

Щоб краще дізнатися думку молоді про конкурс та популяризувати його в громаді, з ініціативи координатора та за підтримки молоді, було знято відео «Я за Кам’янець-Подільський в конкурсі «Молодіжна столиця України», яке було презентовано присутнім.

 

Значну увагу учасників викликали виступи представників влади – заступника міського голови Вадима Савчука, що розкрив моменти реалізації молодіжної політики в місті та Євгена Касапа консультанта-помічника народного депутата України Володимира Мельниченка, який, від імені нардепа, заявив про подальшу підтримку молоді та наголосив, що Кам’янець-Подільський заслуговує на перемогу.

Важливим моментом були виступи самих представників молодіжного середовища. Андрій Заєць (голова молодіжного об’єднання ЛОМ), Тетяни Сметанюк (голова ГО «Творче об’єднання письменників та художників «Кам’яний острів»»), представників СД Платформи Кам’янець-Подільського, Михайла Будуровича (координатор всеукраїнської ініціативи «Активна громада») та інші в своїх виступах розкрили історії успішних молодіжних ініціатив, готовність молоді до конкурсу, очікування молоді від влади, бажання молоді брати участь в політиці тощо.

Голова ініціативної групи щодо участі  в конкурсі Лілія Шкира поінформувала про стан роботи над заповненням заявки, вказала на ключові моментах які потребують ще доопрацювання.

Під саме завершення презентації, переможець конкурсу есе «Чи може Кам’янець-Подільський перемогти в конкурсі «Молодіжна столиця України?» Оксана Грушанська, студентка К-ПНУ ім. І. Огієнка, зачитала своє есе, яке дуже схвально було сприйнято всіма присутніми. Після цього, Вадим Савчук нагородив її грамотою та цінним подарунком. Далі був показ промо-відео «Кам’янець-молодіжний» від режисера Андрія Зайця та запущено фото-челлендж «#конкурсмолодіжнастолицяУкраїни КП».

Від імені організаторів та волонтерів дякую представникам молодіжного середовища, влади за виступи та допомогу в організації, а також всім присутнім за інтерес до цього конкурсу.

Олександр Марчук

Сторінки

Підписатися на Природничий факультет збирач