Новини університету

Підписатися на Новини університету потік
Новини університету. Новини факультетів. Спортивні новини.
Адреса URL: http://meridian.kpnu.edu.ua
Оновлено: 17 годин 58 хв тому

Вітання до Дня Соборності

Птн, 01/19/2018 - 10:36

22 січня 1919 року увійшло в історію українського народу як величне національне свято. Цього дня проголошено Акт злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки.

Ця подія ознаменувала собою здійснення віковічних мрій багатьох поколінь українців. Адже соборність нашої держави означає цілісність нашої землі та єдність наших прагнень на шляху до розбудови квітучої і заможної України. Взаємна готовність працювати над тим, щоб у нашому спільному домі панували мир, закон і добробут, невіддільна від почуття національної свободи та гідності.

Єдиною Україна була зовсім недовго: серйозні проблеми в економіці та військовий стан, недовіра політиків один до одного призвели до катастрофи. Уже через кілька місяців після возз’єднання більшовики захопили Київ, поляки окупували Східну Галичину, а Чехословаччина – Закарпаття.

І хоч акт злуки 1919 року виявився декларативним, ідея соборності продовжувала жити. І 22 січня 1990 року мільйони тоді ще радянських українців вишикувалися в живий ланцюг від Києва до Львова.

Сьогодні 22 січня є символом першої крові, яка пролилася на Майдані, символом героїв Небесної сотні.

Найкращі привітання з нагоди найвеличнішого свята українського народу – Дня Соборності та Свободи України!

Оксана Грушанська

Режим роботи університету у весняному семестрі 2017-2018 н.р.

Чтв, 01/18/2018 - 15:55

 

До уваги здобувачів вищої освіти університету!

Повідомляємо, що освітній процес розпочато відповідно до графіка освітнього процесу навчальних планів підготовки фахівців напрямів і спеціальностей університету очної (денної) форми навчання:

  • з 05 січня 2018 р. – для здобувачів вищої освіти І курсу ступеня вищої освіти „магістр“;
  • з 12 січня 2018 р. – для здобувачів вищої освіти IV курсу ступеня вищої освіти „бакалавр“;
  • з 22 січня 2018 р. – для здобувачів вищої освіти І-ІІІ курсів ступеня вищої освіти „бакалавр“.

Ректорат

Чемпіонат Європи з сумо

Чтв, 01/18/2018 - 11:55

Чемпіонат Європи з сумо, що відбувся у Будапешті (Угорщина) 13-14 січня приніс нові здобутки для університету. Студент факультету фізичної культури Святослав Семикрас не тільки здобув перемогу, але й виконав норматив майстра спорту міжнародного класу!

Вітаємо Святослава і бажаємо успіхів!

Спортклуб

Запрошуємо взяти участь у конференції

Срд, 01/17/2018 - 16:24

Кафедра теорії та методик початкової освіти Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка запрошує Вас взяти участь у ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції (заочна форма) “Українська та іноземні мови в початкових класах: актуальні проблеми й інноваційні технології навчання”, яка відбудеться 28 березня 2018 року.

(more…)

Кір: симптоми, профілактика, лікування

Срд, 01/17/2018 - 16:06

В Україні зростає захворюваність на кір. Фахівці вважають, що головна причина цього – відмова від профілактичних щеплень.

Захворювання на кір характеризується періодичною циклічністю: кожні 5-6 років спостерігається зростання захворюваності. Складна епідемічна ситуація щодо захворюваності на кір пояснюється, як відомо, зростанням переважно невакцинованого прошарку населення. Епідемій не виникає, коли щеплено 95% населення. Останніми роками люди масово відмовляються від вакцинації, тому й з’являються такі спалахи інфекційних хвороб, про які давно забули в розвинених країнах. (more…)

Зимовий концерт зі скрипкою й органом... Мистецтво - поряд

Срд, 01/17/2018 - 15:21

Чудова нагода послухати концерт скрипкової та органної музики. 20 січня у Кафедральному костелі святих апостолів Петра і Павла музиканти Марія Дубік (орган) та Ярема Павлів (скрипка) створять справжню музичну казку.

Вхід – вільний.

Прес-центр університету

Реєстрація на творчі заліки

Срд, 01/17/2018 - 11:39

До уваги абітурієнтівякі бажають вступити на спеціальності:

  • 014.11 Середня освіта (Фізична культура)
  • 014.12 Середня освіта (Образотворче мистецтво)
  • 014.13 Середня освіта (Музичне мистецтво)
  • 061 Журналістика (Журналістика)
  • 061 Журналістика (Реклама і зв’язки з громадськістю)

(more…)

Запрошуємо на день відкритих дверей

Втр, 01/16/2018 - 08:25

До уваги абітурієнтів!

Запрошуємо вас на День відкритих дверей Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, який відбудеться 2о січня 2018 р. о 9.30 (центральний корпус).

Програма Дня відкритих дверей:

  •  реєстрація учасників (головний корпус університету – хол);
  •  презентація природничого факультету;
  • презентація факультету корекційної та соціальної педагогіки і психології;
  • презентація факультету фізичної культури;
  • пробне тестування з біології.

Відділ профорієнтаційної роботи та доуніверситетської підготовки

136-та річниця Дня народження Івана Івановича Огієнка

Пон, 01/15/2018 - 15:20

14 січня 1882 року народився українець, що поєднав у собі науковця, патріота і духовного лідера. Іван Огієнко перекладав Біблію українською, складав словники, керував міністерством освіти УНР, а потім Українською автокефальною православною церквою. (more…)

Як ми навчаємось навчати ...

Суб, 01/13/2018 - 11:11

Запашна кава, дружня атмосфера, творчий настрій та велике бажання робити гарну та корисну справу, яка є метою усієї команди Лінгвістичного, – якісно навчати іноземних мов (англійської, німецької, польської). (more…)

Наукові видання університету у 2017 році

Птн, 01/12/2018 - 13:28

Відомо, що наукова робота разом з освітнім та виховним процесами є невід’ємною складовою діяльності будь-якого закладу вищої освіти. Не є винятком і наш університет, в якому наукова робота здійснюється з перших днів його заснування. (more…)

Молодіжний простір у Кам'янці-Подільському

Птн, 01/12/2018 - 12:22

Креативний простір, у якому молодь могла би збиратися й обговорювати (та втілювати) різні проекти, проводити тренінги та майстер класи й просто відпочивати – такий має всі шанси з’явитися у нашому місті.

Студенти, громадські активісти та влада Кам’янця-Подільського зустрілися, щоб обговорити аспекти створення такого Молодіжного хабу. Приміщення – знайшлося. Це кімната  в будівлі стадіону ім. Г.А. Тонкочєєва (проспект Грушевського, 29) площею 40 квадратних метрів. А оскільки форма власності цього приміщення – комунальна, то це забезпечить рівний доступ до нього тій молоді, яка прагне брати участь у житті міста.

Для кого: для школярів старших класів, студентів, громадських активістів й загалом активної молоді

Для чого: для проведення різноманітних заходів, зустрічей, майстер-класів, воркшопів, тренінгів, презентацій, які сприятимуть інтелектуальному та творчому розвитку молоді.

Усі, хто прагне долучитися до розробки Молодіжного хабу – можуть прийти 16 січня о 16:00 у приміщення майбутнього креативного простору (проспект Грушевського, 29) та поділитися своїми ідеями.

Оксана Грушанська

"Ввімкни світло". Олександр Білецький. #студенти

Чтв, 01/11/2018 - 16:55

Олександр Білецький – магістрант факультету іноземної філології К-ПНУ імені Івана Огієнка. Почав займатися в театрі на другому році навчання. До цього часу зіграв у трьох пєсах – «Собака на сіні» Лопе де Веги, «За двома зайцями» Михайла Старицького та «Кумедні манірниці» Жана-Батіста Мольєра. Про те, що потрібно кудись «полетіти» перед виступом, як можуть вражати фільми та куди дивитися на сцені, – далі. (more…)

Нужна ли философия современному человеку. Эссе

Срд, 01/10/2018 - 11:05

«Человеку в современном мире необходима философия»

Сегодня в мире коммуникаций между людьми, где общение играет важнейшую роль в жизни человека, а научные знания прогрессируют со скоростью звука невозможно существовать без связи своих мыслей и, иногда, даже действий с философией.

Мир, в котором мы живем наполненный, как никогда, разнообразием знаний, гуманистических ценностей, жизненных ориентиров, осложненным бытием самого человека, который, вопреки ожиданиям, имеет целый список неожиданных проблем. В этих условиях создать целостный образ мира – неподвластная задача для отдельной личности. Но решать эту задачу нужно и необходимо, поскольку в противном случае человечество вынуждено будет утонуть в сциентизме, нравственной неполноценности, наконец, духовной несостоятельности. Наиболее продуктивно эту задачу может выполнить философия, которая всегда была надежным другом и советчиком в решении противоречий между человеком и миром. Ведь даже, на, казалось бы, простейший вопрос «зачем я здесь?» ответит далеко не каждый пятый.

Философия является активизацией творческих возможностей человека в его стремлении понять жизнь, она всегда направлена ​​против краха, кризиса, упадка цивилизации, культуры и духовности человека. Философская рефлексия в наибольшей степени способствовала получению человеком свободы. Человечество, которое давно уже осознало роль и значение философии, всегда обращаться к богатству ее идей. Благодаря им только и можно обнаружить, понять и развить глубинные смыслы своего собственного бытия, которые выступают в различных символических формах – языковых, культурных, технических, информационных и тому подобное.

Простейшей формой бытия философии является философская идея. Философская идея обнаруживает объективную смысловую направленность содержания объединенных в ней понятий. Она добавляет нашему мышлению то, чего в нем бы и не было. И что вместе с тем есть ему чужим. Философское мышление, собственно, начинается с удивления: как это пришло мне в голову? А потом: и я это всегда знал! «Ничто не возникает из ничего», «Мир материальный»  – все это философские идеи. Только это идеи разной сложности и разного смыслового объема. Одни из них возникают у истоков философии, другие смогли вырасти только на ветвях тысячелетнего дерева философии. Но все они равны в том, что требующие объяснения и обоснования, своего дальнейшего развертывания в определенную организованную форму философского знания. А это уже является превращение философской идеи на философское учение. Философские учения, как правило, представляют собой последовательное развертывание философской идеи или ряда философских идей, осуществляемое каким-либо мыслителем. Имея своим почвой творческую личность философа, разные, даже противоречивые идеи образуют здесь смысловое единство. В качестве примера такой противоречивой единства можно взять, скажем, учение Канта.

     Когда тот или иной философ выстраивает свой образ человека и мира, имея в виду уже некоторые устоявшиеся идеи, не трудно определить родство учение с другими философскими системами. Такая форма общности получила название философской школы. То, что большинство античных философов и мыслителей Востока творили в пределах какой-то определенной идейной общности, объясняется и сохраненной уважением к традиционному, устоявшегося, и почтительностью к людям, способных к значительным творческих свершений. Отсюда авторитет учителя и готовность отречься от своих собственных замыслов и надежд на духовные открытия ради продолжения и утверждение идей Учителя.

В современном мире и в понимании современного человека философия, как «любовь к мудрости» учит быть мудрым, учить мыслить. Множество современных философов говорят: «Надо учить не мыслям, а мыслить». И это есть, на мой взгляд, аксиома современной философии. Ведь лишь тот человек, который может самостоятельно проанализировать ту или иную ситуацию из своей жизни, может сделать из нее вывод, как говорится: «умные учатся на чужих ошибках, а дураки на своих».

В поддержку этого аргумента можно добавить тезу великого философа, представителя Германской Классической Философии Вильгельма Фридриха Гегеля. Он говорил: «История нас учит лишь тому, что мы (человечество) не выносим с нее никаких уроков». Что имел ввиду мыслитель? Не о анализе исторических событий и мировой истории в общем он говорил?

Философия, говоря простым языком – это всего-навсего способность задавать вопросы, быть любопытным. Таким образом можно заявить, что все мы становимся в какой-то степени философами еще в детстве. Так, к примеру, трехлетний ребенок задает огромное количество вопросов о том, как происходит то или иное явление, отчего в жизни случаются какие-либо события. Так он учится размышлять, познает мир. Взрослые, на мой взгляд, в этом плане не слишком отличаются от детей – философия нужна им, чтобы выяснять что-то новое, развиваться, продвигаться вперед и находить новые решения. То, что философские вопросы в большинстве случаев не имеют ответов – не проблема. Сам ответ не важен. Важен его поиск. Именно эта способность вопрошать делает человека человеком, помогает оставаться адекватным в этом мире. В современном мире умение размышлять над глобальными проблемами крайне важно для каждого. Поиск нестандартных решений, умение обнаружить новое на «старом» месте, способность посмотреть на ту или иную ситуацию со стороны и прийти к какому-либо выводу – это позволяет каждому из нас шагать вперед самим, эффективно взаимодействовать с другими и развивать все общество. Так мы можем смело заявить о том, что и телефон, который каждый из нас без исключения имеет в кармане своей сумки, компьютер, автомобиль – это продукт философии. Ведь если бы человек однажды не задумался о том, как бы ему быстрее передвигаться по сему грешному миру, или как бы быстрее передавать ту или иную информацию, мы бы сейчас жили в совсем ином мире.

С другой стороны – философия тождественна понятию мудрость, следовательно тождественна слову опыт. Почему в большинстве случаев мы называем мудрым уже  достаточно пожилых людей? Именно потому, что они в меру длительности своей жизни имеют за плечами огромный опыт, который им позволяет практически без малейших усилий помогать нам в решении наших проблем, которые для нас кажутся неподъемными.

В подтверждение этого аргумента смоделируем ситуацию. В семье есть два ребенка. Младший брат услышал по телевизору, что его любимый мультик начинается о, допустим, 19.00, и он спрашивает у старшей сестры: «А когда это, 19.00». И она отвечает: «Через, допустим, пол часа». У сестры, которая на 10 лет старше брата жизненный опыт больше, нежели у брата. И ей посчитать, сколько времени осталось до 19.00 не составит ни малейшего труда, для брата же – это непосильная задача.

Мне кажется, что мы не должны ставить вообще вопроса «Зачем нам любовь к мудрости?» Мы же не спрашиваем себя о том, зачем нам мудрость.

Философия, как и искусство, это врожденная потребность человека. Человек не может без нее существовать. Ведь она появилась задолго до того как начали существовать первые философы. Творчество дикаря – это особая форма отношения к миру, к действительности. Выходит человек философствовал изначально. Вначале это в мифе проявлялось, потом в текстах, которые он оставлял после себя, поэтому запретить человеку философствовать невозможно. Другое дело, что в какие-то исторические периоды человечеству навязывались определенная форма философии. Она внедрялась в сознание, она шла не от сердца, а от разума и это приводило всегда к печальным последствиям.

Для различных социальных организаций и общества в целом философия выступает другой своей стороной. Практически ни одно государство мира (исключая переходных, «аморфных» этапов) не может обойтись без обобщенной философской стратегии развития. Программа каждой партии также обязательно включает в себя (как базисные) философские положения. Дело здесь в том, что философия выступает накопленным и обобщенным духовным опытом человечества. Тем опытом, с которого необходимо брать уроки.

Философия также заключает основные духовные результаты каждой данной эпохи и выступает как предсказательница новой исторической перспективы. Это позволяет ей судить о настоящем, с одной стороны, на основе отрефлексированных опыта прошлых поколений, а с другой – с точки зрения будущего. Это означает, что философия берет на себя роль критической «селекции», аккумуляции мировоззренческого опыта и его передачи будущим поколениям.

Философия обращена не только в прошлое и настоящее, но и в будущее. Как форма теоретической мысли она обладает мощными конструктивными возможностями творческого формирования принципиально новых идей, мировоззренческих идеалов. Философия способна мысленно «проигрывать» различные варианты миропонимания («возможные миры»), вроде заготавливая пробные системы мировоззрения и будущего, которое никогда не бывает полностью понятным для нынешнего поколения.

Так, философия с позиции обыденного сознания, непосредственно включена в повседневную человеческую жизнь, и такой недоверчивый, даже подозрительный взгляд на все, что стремится подняться над повседневностью, подвергнуть его самоочевидности сомнению, – такой взгляд для обыденного сознания естественный и даже определенной степени необходимым. Потому условием его жизнеспособности является тесное сочетание с повседневным опытом и практической действием, безоговорочное принятие и реализация устоявшихся жизненных ориентиров и стандартов. Любой вопрос, попытка проблематизировать жизненно-практическую ситуацию, попытка увидеть ее с другой стороны.

     И повседневная жизнь по тем же ориентирам, управляема теми же нормами несколько напоминает движение по рельсам, проложенным по широкой зеленой долине (или вдоль долины иль же поперек нее – это уже зависит от внешних обстоятельств). Конечно, двигаться по рельсам легче. Но сколько возможностей мы теряем, оставаясь навсегда на этих рельсах! Так же как рельсовая колея является упрощением пути, а путь является упрощением пространства, так же наши обыденные представления о мире и наша жизнь в нем есть упрощением человеческой духовности вообще.

Наконец, бытие философии является неотъемлемым от бытия культуры, от всего человеческого бытия в целом. Уже рассмотрение вопроса о национальном своеобразии философии показало, что философские идеи возникают и утверждаются в органической связи с глубокими слоями человеческого бытия. Они порождаются практическими жизненными ситуациями и религиозными дискуссиями, политической борьбой и столкновением художественно-эстетических вкусов и предпочтений. Они возвращаются в социально-культурное бытие через систему образования и искусство, через политические программы и религиозные поучения. Итак, живая философская мысль неизбежно выходит за рамки профессионального философского знания и пронизывает собой все звенья культурной жизни общества. Не случайно Виндельбанд (1848 – 1915), верный традициям немецкой основательности и систематичности, назвал свой труд так: “История философии Нового времени в ее связи с общей культурой и отдельными науками”. Нетрудно видеть, что Виндельбанду не хватает какого-то понятия для сжатого определения бытия философии во всей его конкретности и многомерности. Такое понятие было предложено и обосновано киевскими философами. Это понятие – философская культура.

И, подводя итоги, я хочу сказать о том, что философия существует в сознании каждого из нас. Иногда даже на подсознательном уровне. Мы анализируем, проводим параллели, мыслим, обдумываем дальнейшие действия не замечая этого. А в этом как раз и есть наша философия. Наша «любовь к мудрости», наш опыт и наша мудрость.

Максим Сльозкін

Передноворічні знахідки студентів-археологів

Птн, 01/05/2018 - 13:32

Так склалося, що наше місто багате на різні історико-культурні пам’ятки та архітектурні будівлі. Але більшість містян та туристів вбачають культурну цінність лише в архітектурних будівлях, а про ті пам’ятки, які розповідають нам про побут наших предків, ми воліємо не згадувати, залишивши цю віху історії кваліфікованим спеціалістам. (more…)

Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка буде зображений на сувенірній монеті

Чтв, 01/04/2018 - 11:36

“100 років Кам’янець-Подільському національному університету імені Івана Огієнка”. Сувенірна монета з такою назвою буде випущена Національним банком України у червні цього року. Про це повідомляє офіційний сайт НБУ.

(more…)

Захищено у 2017 році

Срд, 01/03/2018 - 15:28

Одним з важливих показників у діяльності закладу вищої освіти (ЗВО) є якісний склад професорсько-викладацького корпусу, тобто відношення (у %) кількості штатних викладачів з науковими ступенями і вченими званнями до  загальної кількості штатних викладачів.

У 2017 році загальна кількість штатних викладачів нашого університету становила 434 особи, а кількість штатних  викладачів з науковими ступенями і вченими званнями – 340 осіб, тобто якісний склад – 78,3 % (у 2014 р. – 68 %; у 2015 р. – 70,7%; у 2016 р. – 75,5%). Отже, ми спостерігаємо останніми роками позитивну динаміку (зростання) якісного складу викладачів Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, який 22 жовтня 2018 року відзначатиме 100-річчя від  дня свого заснування.

В основному підвищення кваліфікації викладацьких кадрів відбувається за рахунок навчання в аспірантурі та перебування в докторантурі нашого університету, інших ЗВО і наукових установ Національної академії наук України та галузевих академій. У 2017 році викладачами, аспірантами і докторантами університету захищено 17 кандидатських і 7 докторських дисертацій. Щодо докторських дисертацій – то це найвищий показних за всі роки існування університету.

Науково-педагогічні працівники та докторанти університету, які у 2017 році захистили докторські дисертації:

  • Ніколаєв Олексій Михайлович (29.03.2017 р.; науковий консультант – доктор педагогічних наук, професор Атаманчук П.С.) – педагогічні науки;
  • Матвейчук Людмила Олександрівна (31.05.2017 р.; науковий консультант – доктор наук з державного управління, професор Гаман М.В.) – державне управління;
  • Рарицький Олег Анатолійович (23.06.2017 р.; науковий консультант – доктор філологічних наук, професор Бернадська Н.І.) – філологічні науки;
  • Бахмат Наталія Валеріївна (01.07.2017 р.; науковий консультант – доктор педагогічних наук, професор Карташова Л.А.) – педагогічні науки;
  • Скрипник Анатолій Юрійович (22.09.2017 р.; науковий консультант – доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Реєнт О.П.) – історичні науки;
  • Семерня Оксана Миколаївна (25.10.2017 р.; науковий консультант – доктор педагогічних наук, професор Атаманчук П.С.) – педагогічні науки;
  • Федьков Олександр Миколайович (22.12.2017 р.; науковий консультант – доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Реєнт О.П.) – історичні науки.

13 кандидатських дисертацій захищено випускниками аспірантури нашого університету (76,5 % захищених кандидатських дисертацій).

Науковими керівниками дисертаційних робіт виступили такі викладачі нашого університету:

  • Атаманчук П.С. – доктор педагогічних наук, професор, заслужений працівник освіти України, академік АНВО України, завідувач кафедри методики викладання фізики та дисциплін технологічної освітньої галузі;
  • Філінюк А.Г. – доктор історичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, академік АНВО України, завідувач кафедри історії України;
  • Лабунець В.М. – доктор педагогічних наук, професор, декан педагогічного факультету;
  • Марчук Л.М. – доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української мови;
  • Вержиховська О.М. – кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри психолого-медико-педагогічних основ корекційної роботи;
  • Федьков О.М. – кандидат історичних наук, доцент, завідувач кафедри архівознавства, спеціальних історичних та правознавчих дисциплін;
  • Кух А.М. – кандидат педагогічних наук, доцент, професор кафедри методики викладання фізики та дисциплін технологічної освітньої галузі;
  • Попович А.С. – кандидат філологічних наук, доцент, професор кафедри української мови;
  • Франчук Т.Й. – кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри педагогіки та управління навчальним закладом;
  • Мисів В.М. – кандидат наук з фізичного виховання та спорту, доцент, доцент кафедри фізичного виховання.

Приємно відзначити, що  у 2017 році під керівництвом доктора педагогічних наук, професора Атаманчука П.С. захищено 2 докторських та 1 кандидатська дисертації. Це  також є найвищим  досягненням  в  історії нашого університету.

І.М. Конет, проректор з наукової роботи,

доктор фізико-математичних наук,

професор, заслужений діяч науки і техніки України

Монографія Олександра Федькова може стати "Українською книжкою року"

Втр, 01/02/2018 - 12:16

Цього року на здобуття премії Президента України «Українська книжка року» подано 175 видань від понад 90 видавництв та видавничих організацій України.

Як повідомляє прес-служба Держкомтелерадіо, у номінації «За вагомий внесок у розвиток українознавства» змагається завідувач кафедри архівознавства та спеціальних історичних та правознавчих дисциплін Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка Олександр Федьков з монографією «Українська соціал-демократична спілка на початку ХХ ст.: у пошуках ідейно-політичної ідентичності».
У монографії розглянуто соціокультурні умови діяльності та обґрунтовано класифікацію соціал-демократичних політичних партій і спілок, які функціонували в Російській імперії наприкінці XIX – на початку XX ст. Предметом наукового аналізу в ній стала Українська соціал-демократична спілка (1904-1912 рр.), що виникла в Наддніпрянській Україні на перехресті інтернаціональних впливів у марксизмі. Це була впливова політична організація, яка поширювала свій уплив на більшу частину українських губерній і суміжні території Білорусі та Молдови.

Нагадаємо, нещодавно Олександр Федьков успішно захистив докторську дисертацію в спеціалізованій вченій раді Інституту історії України НАН України.

Прес-центр університету

"Студентський меридіан" в очікуванні Нового року. Відео.

Птн, 12/29/2017 - 16:57


 

Над відео працювали: Сергій Швець та Діана Грушанська

Сторінки