Новини університету

Підписатися на Новини університету потік
Новини університету. Новини факультетів. Спортивні новини.
Адреса URL: http://meridian.kpnu.edu.ua
Оновлено: 18 годин 52 сек тому

Презентація програми імені Фулбрайта в Україні

Пон, 11/06/2017 - 21:33

 Програма імені Фулбрайта посідає чільне місце у системі міжнародної освіти та успішно діє для студентів вишів, молодих викладачів, аспірантів, докторів філософії, докторів наук, навчальних та наукових установ з 1946 року. (more…)

Відбудуться студентські дебати “Права студентів”

Пон, 11/06/2017 - 14:09

7 листопада  о 15.30 год. в головному корпусі Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка відбудуться студентські дебати на тему: “Права студентів”. (more…)

Прес-реліз «Марии Монтессори» та чергове срібло наших наукових аналітиків

Пон, 11/06/2017 - 14:03

З 21 по 26 вересня 2017 року за сприянням проекту «GISAP» Міжнародної академії наук і вищої освіти (МАНВО; Лондон, Великобританія) пройшов ще один етап першості з наукової аналітики педагогічних і психологічних наук, (more…)

Зустріч із представниками стипендіальної програми “Завтра.ua”

Пон, 11/06/2017 - 12:32

7 листопада о 14.00 год. (208 аудиторія центрального корпусу) К-ПНУ ім. І. Огієнка відбудеться зустріч із представниками стипендіальної програми “Завтра.ua”.

Якщо Ви хочете стати генераторами змін майбутнього, то ми чекаємо на Вас! (more…)

Тематика зустрічі : країнознавство Німеччини

Пон, 11/06/2017 - 09:47

3-4-го листопада 2017 в Національному університеті імені Олеся Гончара (м. Дніпро) за підтримки ДААД в Україні відбулася друга зустріч щодо актуальних питань із країнознавства Німеччини. (more…)

Студент дня: Олег Доманський

Пон, 11/06/2017 - 09:20

Нова рубрика у “Студентському меридіані” знайомить читачів зі студентами нашого вишу. І “студентом дня” сьогодні став Олег Доманський, факультет іноземної філології, 4 курс.

  1. Улюблене місце в університеті: диванчики біля їдальні.
  2. Що робити, якщо запізнюєшся на пару?  Зайти, попросити вибачення, у крайньому випадку заспівати пісню.
  3. Ідеальний обід студента: котлетки з пюрешкою.
  4. Найкраща підготовка до сесії: у ніч перед іспитом вирізати всі «шпори».
  5. Побажання до 100річчя університету: ще більшого напливу студентів!

Марина Ковальчук

Результати виборів спікера студентського сенату

Птн, 11/03/2017 - 20:46

Підбито підсумки виборів спікера студентського сенату. Голоси розподілилися так:

(more…)

Відбудеться 99-та Битва Стартапів!

Птн, 11/03/2017 - 11:58

05 грудня 2017 року вперше у місті Кам’янці-Подільському відбудеться конкурс бізнес-проектів 99-тої Битви Стартапів на базі міжнародної інвестиційної платформи Startup.Network. (more…)

До 100-річчя з дня народження Віктора Івановича Тищенко

Птн, 11/03/2017 - 11:05

Віктор Тищенко – український літературознавець, педагог, професор. Він працював у Кам’янець-Подільському національному університеті (тоді це був Кам’янець-Подільський педагогічний інститут): доцент кафедри російської мови і літератури, декан історико-філологічного факультету, проректор із навчальної та наукової роботи, завідувач кафедри російської і зарубіжної літератури.

2 листопада у Центральному корпусі Кам’янець-Подільського національного університету відбувся круглий стіл, присвячений 100-річчю від дня народження Віктора Івановича Тищенка. Організатор цього заходу – кафедра германських мов і зарубіжної літератури. Учасниками круглого столу були учні Віктора Тищенка.

Олександр Кеба, професор кафедри германських мов і зарубіжної літератури, доктор філологічних наук, професор, у своєму виступі охарактеризував наукову й викладацьку діяльність Віктора Тищенко.

 – Віктор Іванович Тищенко – вчитель багатьох теперішніх викладачів нашої кафедри, – розповідає Олександр Кеба, – тоді (це був 1979 рік) був одним із двох професорів. Автор численних наукових статей і праць. Основне наукове вподобання вченого – художня кармалюкіана. Досліджував образ Кармалюка в літературі. Крім того, працював дослідник і над героїчною поемою “Слово о полку Ігоревім”. Одним із основних завдань його наукового доробку було з’ясування історичної й художньої правди в “Слові”, зіставлення історичних і художних факторів. Ми сьогодні обговорювали його статтю 1957 року про публікацію фрагментів «Слова…» в тодішній шкільній хрестоматії з літератури. Видно, як ретельно вчений опрацьовував текст. Вказав у статті на численні недоречності в перекладі та зробив акцент на історичних реаліях. Він навчався на історико-філологічному, і тоді історія та філологія були тісніше пов’язані, між собою, ніж зараз. Школа Віктора Тищенка — це історико-культурна школа з прочитання художніх творів, і зараз вона є основною під час викладання літератури. Без контексту, без історичного контексту важко говорити про літературу.

Своїми спогадами про Вчителя поділилися й доценти кафедри германських мов і зарубіжної літератури: Поліна Шулик, Ірина Голубішко, Алла Лаврова, старший викладач Віктор Притуляк, а також професор кафедри зарубіжної літератури та мовознавства, завідувач кафедри журналістики Олександр Волковинський:

– Віктор Іванович – він і наставник, і викладач. Пам’ятаю, коли виникло питання, чи вступати до аспірантури, і я не міг визначитися, куди саме і чи вийде, він сказав: «Все равно нужно пробовать. Стучите, и вам откроют». Він умів налаштувати на роботу. Ось ще один випадок – мав їхати на конференцію, подавати роботи, але не знав, чи варто їх відправляти. А він і каже: «Посылайте, будем надеяться на великое русское «авось»». І це Віктор Тищенко мене приймав потім на роботу…  Він викладав давньоруську літературу й літературу XVII століття. А сучасну літературу не дуже визнавав. Пригадую: тоді вийшов роман Чингіза Айтматова «Плаха». І одна викладачка порадила йому прочитати цю книжку. Ми зустрічаємося біля університету на листопадовій демонстрації і запитуємо: «Прочитали?». А він відповідає: «Прочитал». Питаємо: «І що?» Відповідає: «Ну, волки у него хороши». Вовки! А я думав, ну як так, в романі порушуються такі актуальні проблеми, а він – вовки. І лише згодом зрозумів, що з точки зору художності це був найкращий опис.

Його предмет викладався в другому семестрі. А ми познайомилися в першому. Він, як завідувач кафедри, прийшов на іспит до викладача кафедри (тоді так було прийнято). Я саме відповідав на третє питання екзаменаційного білета (скажу чесно: “плакав”). Віктор Іванович мене теж щось запитав. Я лише поверхово розкрив суть питання. Викладач поставила “четвірку”, а Віктор Іванович каже їй з докором: «Разве это четыре?!». Я зрозумів, що треба докласти чимало зусиль, щоб знання були глибокі. І вже наступного семестру на іспиті, який приймав професор, я отримав оцінку “відмінно”. 

Віктор Іванович був високоавтритетною людиною в інституті, вимогливим і принциповим викладачем, досвідченим науковцем, знавцем своєї справи.

 

Оксана Грушанська

 

Студентські вибори в університеті. Фотозвіт.

Чтв, 11/02/2017 - 19:36

Сьогодні, 2 листопада, в нашому університеті проходять вибори до органів студентського та громадського самоврядування. Результати будуть оприлюднені незабаром, а поки – фотозвіт:

(more…)

Інноватика в сучасній освіті

Чтв, 11/02/2017 - 16:26

24-26 жовтня 2017 року відбулася визначна подія для освітян України – Дев’ята міжнародна виставка «Інноватика в сучасній освіті» та Шоста міжнародна виставка освіти за кордоном «World Edu» у Київському Палаці дітей та юнацтва (м. Київ, вул. І. Мазепи, 13). (more…)

Проблема стереотипів

Чтв, 11/02/2017 - 11:50

Ось, здається, 21 століття – це епоха прогресивного мислення,ліберальних поглядів і свободи переконань… І виглядає все довкола так,ніби не здивуєш нікого нічим: ні сміливим образом, ні шаленими вчинками,ні зухвалими виступами. Адже все перераховане давно розцінюється як творчий підхід або пошук свого «Я». І все було б нічого,якби не одне «але»…

Вся оця наша оригінальність, ризикованість і відчайдушність здає свої позиції, коли натрапляється на шаблонні точки зору, які глибоко пустили коріння в нашу свідомість.

Іноді ми свідомо (чи несвідомо) йдемо на повідку тих людей, які вибрали хибний шлях у своєму житті і часто стаємо заручниками їхньої упередженості. Обмежуємо свої погляди,не вдаючись у деталі. А ті,кому вистачає хоробрості чинити опір штампам, піддаються різкій критиці, або ж суспільному осуду. І така тенденційність трапляється щодня. Я особисто спостерігала декілька разів, як люди неадекватно реагували на речі,що реагування такого роду вже кліше(в найпримітивнішому значенні цього слова).

Наприклад, та ж свастика, яку до цього часу визначають як символ фашизму. Але ми забуваємо про те, що до А. Гітлера в Київській Русі нею наші предки прикрашали будинки, хатнє начиння й ікони(не буду вже навіть згадувати про індусів, для яких вона священна в плані досягнення успіху та щастя). Розумію, важко не згадувати жахливі реалії Другої світової, побачивши цей знак, проте, як на мене, це невинне зображення, аж ніяк не стосується тільки тих подій. Зрештою, не сама по собі свастика пропагувала націонал-соціалізм, проповідувала нацистську расову політику чи щось схоже на це.

А як щодо вишиванки? Тут узагалі потрібен посібник. Сьогодні її просто так не вдягнеш, адже можна викликати цілий фонтан емоційних протиріч. Для одних вона з недавніх пір є «писком моди», для других – «уніформою» на державні свята, для третіх —причиною насміхань і недоречних висловлювань. Але є й такі, хто її носить без усякої причини, як звичайне вбрання. Так це робили наші бабусі й дідусі. Останнє для багатьох залишається чимось незрозумілим(особисто перевіряла), що не може не говорити про втрату, як мінімум, культурної спадщини…

Таких прикладів можна наводити багато, а головне, більш серйозніших(расизм, шовінізм, сексизм, гомофобія, ейджизм), так як я навела лише ті, з якими спіткнулася. Та висновок один – проблема стереотипів була, є та буде, якщо залишити її на самоплив. «Зміни мислення і зміниш життя!».

Анастасія Дудик

Ігор Радівілов став кращим спортсменом жовтня

Чтв, 11/02/2017 - 09:18

Національний олімпійський комітет визнав гімнаста Ігоря Радівілова кращим спортсменом жовтня в Україні. (more…)

Прожити на стипендію — ціла наука. #експеримент

Срд, 11/01/2017 - 12:49

З 1 січня 2017 року вперше за останні роки, уряд суттєво підвищив розмір стипендії. Сьогодні мінімальний розмір  становить 1 100 грн. Студенти, які навчаються за гостродефіцитними спеціальностями (освіта, математичні, природничі, технічні науки), отримують 1 400 грн. Заступник міністра фінансів Сергій Марченко назвав скорочення стипендіатів до 45% –  загальноєвропейською практикою, де академічні грошові виплати мотивують краще навчатися: мета цього проекту – “забезпечити такий розмір стипендій, який стане відчутним джерелом існування для студентів, який буде стимулом до навчання.”

У нашій, «неєвропейській» державі чомусь панує модна тенденція – перехоплювати стандарти від багатьох західних країн,  економічна і соціальна сфери яких випереджають наші на багато кроків.

Низький рівень життя в Україні, неякісна освіта, корупційні правопорушення та нестача висококваліфікованих кадрів  — все це викликає опір та обурення людей до змін та нововведень, які запроваджує уряд.

Виникає питання: «Невже серед усіх важливих складових, спрямованих на вдосконалення освітнього процесу, реформа вищої освіти в Україні найбільше потребує скорочення стипендіатів? І чи можна прожити місяць на цю «достойну винагороду?». Однак це не вирішує ключової проблеми – розмір навіть найвищої студентської винагороди не досягає позначки прожиткового мінімуму.

Будучи студентом-державником, я вирішила провести  власний  експеримент. У різних категорій студентів витрати на місяць суттєво відрізняються. В найкращому становищі опинились ті, хто має власне житло та живе із батьками. Оплата за проживання в гуртожитку за місяць близько 500 грн. Простіше, мабуть, орендувати невелику кімнату в квартирі, де умови набагато комфортніші, а ціна майже така сама.

Той, хто кожних вихідних їздить додому, мусить мати базові витрати на транспорт.  Що вже говорити про тих, хто приїхав зі Львова чи Луцька? Добираючись, робиш три пересадки, адже прямого потягу немає. Моя поїздка до Червонограда коштує 300 грн. Простіше – не їздити взагалі.  Крім того,  самостійно облаштовувати свій побут на новому місці за сотні кілометрів від дому та й ще без фінансової допомоги – надзвичайно важко.  Економити треба геть на всьому. Тим паче, що ситуація в країні дуже непередбачувана: ціни “ростуть” як на дріжджах.  Купувати продукти краще на ринку – є з чого вибрати й відносно недорого. Радію, що вегетаріанка, бо м’ясо в холодильнику студента – рідкісний продукт. Проте й смакувати щодня свіжі фруктами чи овочі  теж не виходить, бо дорого. Студенту-державнику не завжди вистачає часу навіть на приготування супу. Часто доводиться «перебиватися»  похапцем теплою кавою та печивом, коли поспішаєш на пари. Кавоманам треба витрачати близько 20 грн. кожного дня.  Багато грошей витрачається на канцтовари, особливо, на щоденні роздруківки (вартість 0,75 грн. за один листок А4). Врахуймо й  щомісячну оплату за Інтернет. Окрім того, зараз осінь, багато хвороб. Пішла до лікаря. Діагноз – гострий тонзиліт і цілий список дорогих ліків; в аптеці залишила майже 700 грн. Про одяг уже і не думаєш. Так би мовити, «не той щасливий, хто гарно одягнений». У цій ситуації виручають секонди. Хоч речі не нові, а одягнутися можна. До прикладу кофту, яку купиш за 400 грн. в магазині, на стоці можна придбати за гривень 100. Різниця відчутна.

Підрахувавши всі витрати ( більше 2000 грн.), я дійшла висновку, що вижити на стипендію надзвичайно важко. Доводиться заощаджувати на собі та на розвагах. Кожну гривню треба заздалегідь прораховувати, позичати гроші в батьків або шукати підробіток.  Для покращення освітнього рейтингу з 2017 стипендію отримують лише 45 %  усіх бюджетників. Та чи варто заради цієї суми витрачати власне здоров’я  та наскільки довго тобі вистачить цієї мотивації?

Аліна Туришин

 

10 днів у науковому режимі. #експеримент

Срд, 11/01/2017 - 12:21

Останні дні перед захистом дипломної – завжди перенапруження, намагання за кілька годин зробити те, чого не встиг упродовж року. Вирішила провести експеримент і спробувати працювати над магістерською роботою поступово. Розпочала із складання списку правил, яких маю дотримуватися:

  • «ні» довгим розмовам телефоном. Піднімати трубку лише тоді, коли телефонує науковий керівник, інші дзвінки можна ігнорувати;
  • табу на соціальні мережі – обмежити час читання новинних стрічок і мінімізувати тривалість обміну смайликами;
  • перегляди фільмів – один перед сном;
  • слухати музику тільки під час прогулянок чи на перервах.

ДОВІДКА

Науковий режим – це граничний стан, коли студент розуміє, що йому необхідно максимально активізувати свої сили, щоб швидше та якісніше написати дипломну роботу або ж проект. Є різні рівні цього стану:

  1. Апатичний – у тебе не написано жодного рядка, але ти переконаний, що це не проблема. Пояснення-самозаспокоєння: «я набираюся натхнення, щоб в останній тиждень перед захистом показати весь «максимум».
  2. Раціонально-нестабільний – половина, а може й більше роботи зроблена, але тобі бракує сміливості розробити чітку систему роботи та зробити останні висновки. Кожного разу, відкривши документ, ти відчуваєш болісні поколювання у пальцях, які змушують щоразу закрити необхідний файл, сонливість – від позіхання в тебе сльозяться очі й тому ти не бачиш тексту, який підлягає систематизації. Симптоми можуть бути різні, а ось пояснення-самозаспокоєння одне – «сьогодні невдалий день, навіть у моєму гороскопі сказано, щоб я відклав всі важливі справи до сприятливого моменту».
  3. Меланхолічний – ти ще рік тому написав усю роботу, два рази встиг її переробити. Коли тебе запитують щось про дипломну, кажеш: «Та ви що, нічого ще не готово!». Плануєш ще раз переписати текст, який здається кострубатою писаниною твого молодшого брата на піску.

Перед початком експерименту я була в другому стані. Половина тексту роботи вже була готова, проте ґрунтовно “засісти” за роботу не вдавалося. Щоб зрозуміти як себе змусити працювати активно та ефективно, прочитала декілька статей про самоорганізацію та мотивацію. І завершила цей коротенький курс самоосвіти переглядом відеобесіди Стівена Кінга та Джорджа Мартіна. Зацікавила методика роботи Кінга над своїми книгами. Письменник щодня незалежно від обставин пише по 5-6 сторінок тексту. Я ж вирішила почати з 2 аркушів на день і збільшувати цю кількість поступово (якщо буде натхнення та інформація).

Перша третина експерименту

Прокинувшись, першого дня і глянувши на перелік заборон, вжахнулася. Здається, вчора ці правила складав якийсь наглядач концентраційного табору. Але ж ні, це просто я була на хвилі піднесення і вважала, що чим жорсткіші будуть умови, тим легше мені працюватиметься. Ні, легше не стало.

Третина наукового режиму минула, на диво, безболісно та це не моя заслуга. Дотримувалася всіх правил, бо в понеділок поїхала додому. У моїй прекрасні сільській глушині Інтернет підключено тільки до стаціонарного комп’ютера, музичний плеєр завбачливо залишила в Кам’янці. До кімнати з телевізором намагалася не заходити, тому три дні як відлюдник зачинилася в залі для гостей. Процес написання йшов добре. До обіду я працювала в полі (збирали з сім’єю городину), а решту часу присвятила дипломній. За цей час вдалося написати 15 сторінок тексту.

Друга третина експерименту 

Налагоджена система тріснула по швах після повернення до міста. Спокуса необмеженого доступу до інтернету й відсутність режиму, привели мене до того, що за чотири дні я написала тільки 4 сторінки. Багато часу зайняло вірусне переглядання відео в ютубі. Особливо мене затягнули відеоогляди кінофільмів. Упродовж двох днів переглядала ютуб-канал одного блогера до четвертої ранку. «Просто якесь прокляття, а не сила волі» – думала я. Напевно, це був мій недогляд, бо треба було на деякий час забути про канали та платформи з розважальним контентом.

Третя третина експерименту

Вирішила, що потрібно частково повернути режим, який склався вдома, тому чергувала короткі прибирання в кімнаті з написанням дипломної. Та в “коробці 6 на 4” довго не будеш прибирати. Впродовж першого дня видраїла все, навіть карниз. Після мого зауваження, що нам необхідно купити красиві штори, моя сусідка подумала, що я втратила здоровий глузд, проте стримано відповіла: «Ми тут житимемо ще чотири місяці… думаю не варто…»

Решту два дні пройшли добре. Але я знову порушила правило. Навіть не порушила, а обійшла. Переглядаючи перелік заборон про себе подумки міркувала: «Не можна дивитися тільки фільми, а не серіали. Правда? Якби я вписала і серіали в цю підбірку, то точно б їх не переглядала». Провівши, цю мантру самопереконання додивилася серіал, який кинула переглядати ще на першому курсі. Але в той час написала 4 сторінки тексту. Свій робочий стіл поділила на дві зони: перша – відкритий відеопрогравач з серіалом, друга – вікно з магістерською.

ВИСНОВОК

Компроміси та вдале поєднання приємного й потрібного – запорука успішної роботи. Ці всі заборони, як кількатонний камінь, який висить над тобою і сам факт їх існування вже лякає до дрижаків по всьому тілу. Експеримент доводить, що можна відмовитися від усіх спокус, проте ненадовго (ну, хіба що у вас незламна сила волі).

За 10 днів можна написати 19-24 аркушів. Якщо ваша робота, наприклад, повинна містити 90 сторінок то за п’ять тижнів – безперечно впораєтеся. Єдина умова: весь обсяг інформації у вас має бути попередньо зібраний  та опрацьований. Тож формуйте свою методику і не відкладайте курсові чи дипломні у довгий ящик.

Ольга Фортельна

“Смачний гарбуз”

Срд, 11/01/2017 - 12:18

31 жовтня 2017 року кафедра туризму та готельно-ресторанної справи економічного факультету Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка разом із студентами святкувала другий день Фестивалю гарбуза – “Смачний гарбуз”.Програма заходів цього дня: презентація страв із гарбуза, які приготували студенти спеціальності «Туризм» та «Готельно-ресторанна справа»; конкурси віршів, пісень, музики Хелловінської тематики. Звичайно, найприємнішим на святі було пригощання  учасників  смачними стравами.

Студенти отримали масу позитивних вражень від проведення Фестивалю гарбуза.

Богдана Опря, доцент кафедри

туризму та готельно-ресторанної справи

Григорій Костюк та його доба (відео)

Срд, 11/01/2017 - 11:20


Міжнародна конференція, “Григорій Костюк та його доба”, присвячена 115-ій річниці від дня народження літературознавця. Син Григорія Костюка – Теодор Костюк – поділився спогадами про батька та його літературно-видавничу діяльність. (more…)

Фестиваль гарбуза на економічному

Втр, 10/31/2017 - 11:16

30 жовтня 2017 року кафедра туризму та готельно-ресторанної справи економічного факультету Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка провела фестиваль гарбуза. (more…)

Зустріч із представниками «Активної громади»

Втр, 10/31/2017 - 11:01

30 жовтня студенти нашого університету зустрілися з представниками всеукраїнської ініціативи «Активна громада» Михайлом та Христиною Будуровичами. «Активна громада» (ініціатива Інституту «Республіка») об’єднує координаторів проектів та представників у містах і селах України. Мета «Активної громади» – залучення громадян до демократичних перетворень у нашій державі: обговорення реформ та ухвалення рішень на місцевому рівні.

Зустріч відбулася з метою ознайомлення та підготовки студентів до дебатів між кандидатами на посаду студентського спікера університету.

Спільно з координаторами проекту 7 листопада будуть проведені дебати між університетськими командами на тему «Права та обов’язки студентів», а переможці змагатимуться 17 листопада у фіналі за першість на міському рівні.

Координатори «Активної громади» ознайомили студентів з принципами дебатів за різними системами та поділилися досвідом про якісну підготовку до виступів.

Звертаємо увагу, що сьогодні, 31 жовтня, о 13:30 у 206 аудиторії головного корпусу відбудуться дебати між кандидатами на посаду спікера.

Анжела Куверіна, директор студентського клубу

Вибори до студентського сенату. Знайомство з кандидатом: Ігор Зарічний

Втр, 10/31/2017 - 08:35

Про попередній досвід роботи і плани на майбутнє.

Ігор Зарічний – студент 4-того курсу історичного факультету (спеціальність «Політологія»).

  • Чому ти вирішив подати свою кандидатуру на посаду спікера сенату?

(more…)

Сторінки